«Зараз наш Майдан розбагатів на танки, кіборгів та важкі кулемети, й займає не одну площу Києва, а цілий регіон АТО»

0
74

Євген Карась, активіст об`єднання націоналістів «С14»:

Що змінилося особисто для Вас після Революції Гідності?

  • В побуті для мене небагато змінилося. З початку весни 2013-го на мене фабрикували справу як на організатора замаху на життя депутатів регіоналів. Бо їх тоді закидали «сніжками». Зараз фабрикують організатора убивства Бузини. Але тоді був маленький Майдан, де я міг спокійно пересуватися. Туди боялися сунутися менти. Зараз наш Майдан розбагатів на танки, кіборгів та важкі кулемети. І займає не одну площу Києва, а цілий регіон АТО. Тоді наш тил рятував наші задубілі тіла обігрівачами. Зараз волонтери таскають безпілотники та снайперські комплекси.

Чому Ви навчилися?

  • Я навчився не слухати політиків. Вони мало тямлять у тому, що робити в таку буремну епоху. Навіть наче як непоганий підприємець Порошенко налажав і слабо використав потенціал країни після революції. Майбутнє за людьми героїчного типу, за людьми справ.

Що втратили і що знайшли?

  • Утрати були хіба в дрібницях — лисію, посивів, став курити. Мабуть, це похідне від розуміння мізерності ціни атомарного буття. Відносності ваги власного життя. Людина має сенс лише як активне начало в цьому світі. Тому попри дрібні проблеми для себе поглибив розуміння справжнього сенсу життя.

Чи виправдалися Ваші надії на життя після Майдану?

  • Так. Наші танки на кордоні з Росією. А не рязанський десант під Хмельницьким. Я відвозив на обмін упійманих сепарів до СБУ на вулиці Дзержинського. Фелікс Едмундович би дуже засмутився, а от пан Арсенич, голова СБ ОУН, певно, задоволений. Отже, як націоналіст, я теж задоволений. Щодо нюансів, то ще 9 березня 2014-го я попереджав: «Хлопці, це тільки початок, повірте». Для мене нічого особливо дикого немає. Я інколи пишу типу фаталістичні речі. Та, певен, все буде добре. Хоча конкретно зараз чекаю, коли вернеться Янукович. Клименко ж уже скоро?

Чи вплинула Революція Гідності на літературу і мистецтво України? Якщо так, то назвіть найкращі приклади.

  • Багато воєнних мемуарів. Багато фото. Музики. Поки воно ще, можливо, грубо і поверхово оформлено. Але вражає. Думаю, більш мистецьке обрамлення пережитого на нас чекає в майбутньому.

Чи є зараз в Україні пророк, здатний передбачати майбутнє і кликати в нього?

  • Мало такого. Сміливі люди розуміють, що питання не в Росії, а в тому, що вже треба усвідомити масштаб України. Велетенська європейська біла країна. Як і в Польщі, у нас великі шанси в майбутньому. Нам пощастило, що війна прийшла до нас раніше, ніж в Європу. Ми краще підготуємося. Готуватися до континентальних конфліктів. Халіфат, криза Європи, розпад Росії, з`ясування стосунків з Китаєм — все цікаве попереду. З одного боку. З іншого — це не зовсім майбутнє. Майбутнє — це думати, якою буде етика відносин людини і робота, яка релігія пануватиме в першій колонії землян на Марсі, як регулювати глобальне суспільство, коли людство навчиться продовжувати термін життя до двохсот років. Про таке в Україні я чув розмови лише у Арестовича та Дацюка. В зоні боїв гарне зоряне небо. З`явилась ідея заснувати науково-любительську ініціативу «Інститут української ксенофілософії». Збирати божевільних і конференції з моделювання ідей, якими регулюватиметься в майбутньому людство під час опанування позаземних колоній. Хочемо популяризувати антипрактичне стратегічне мислення. Років через десять це божевілля, певно, дасть велику користь. Але поки що нам не вистачає штату менеджерів для запуску.

Записала Алена Ладнюк, ГЕНПЛАН

2015-11-23 11:18 2256

Ваш комментарий

Please enter your name here
Please enter your comment!