Євген Бамбізов: Позики замість інвестицій. Як виводять гроші з країни

0
289

162662

Днями отримали результати по скороченню збитків великими платниками. Нібито є чому радіти: за підсумками 9 місяців 2017 року маємо скорочення на суму в 68 млрд грн — більше ніж на 9,3%. Зі стану збитковості відведено 136 платників, які в 2016 році задекларували збитків на 18,5 мрд грн. І все ж ця позитивна динаміка радує лише почасти – якщо не заглиблюватися у подробиці. А вони наступні: на даний момент в Україні декларує збитки 671 великий платник, причому основною причиною такого декларування є перенесення збитків минулих періодів (їх питома вага складає 91% — 615 млрд грн із загальних 664 млрд грн). І ось найцікавіше: виникли вони за рахунок від’ємного значення курсових різниць, причому, 30% від таких збитків минулих періодів (195 млрд грн по 138 СГ) сформовано за рахунок кредитів та позик, отриманих у пов’язаних осіб-нерезидентів. І це достатній привід для того, аби виносити проблему на обговорення.

Проведений нами аналіз на підставі отриманих за перевірками даних свідчить, що поряд з кредитами від банків СГД отримують позики від нерезидентів, пов’язаних з основним підприємством. Причому, доволі часто суми позик від засновників значно перевищують суми інвестицій, зроблених тими ж засновниками, хоча податковим законодавством України не передбачено нарахування курсових різниць та відсотків на кошти, отримані в якості інвестицій. Згодом сума таких позик не повертається, зате нараховуються відсотки, що разом з курсовими різницями призводить до постійного збільшення валових витрат і свідомо збиткової діяльності протягом тривалого часу. Усе це відбувається в межах законодавства, але спрямовано на ухилення від сплати податків.

Тож наразі маємо ситуацію, за якої підприємства замість отримання інвестицій беруть у іноземних засновників відсоткові кредити задля мінімізації податку на прибуток і стають збитковими.

Звичайно, бачачи таку картину, ми проводимо перевірки тих платників податків, які нараховували на користь пов’язаних осіб-нерезидентів проценти за користування довгостроковими позиками від засновників. За результатами таких перевірок фінансовий результат до податкування збільшився на суму 37,0 млн грн, але це — лише крапля в морі.

Зі свого боку ми постійно контролюємо ситуацію в межах моніторингу трансфертного ціноутворення в частині встановлення кінцевого бенефіціара доходів та відповідності усіх операцій нормам статті 103 Податкового кодексу. Думаю, нікого не здивує те, що, за нашими даними, отримувачі відсотків за такими позиками зареєстровані у країнах з пільговим оподаткуванням.

Також ми сподіваємося, що до вирішення проблеми долучиться НБУ – шляхом посилення контролю над своєчасним поверненням позик українськими підприємствами. Зрештою, використання описаної схеми – це не лише інструмент ухилення від сплати податків, але й спосіб виведення грошових коштів з нашої країни і припинити це маємо разом.

«Обозреватель»

Ваш комментарий

Please enter your name here
Please enter your comment!