Як Грицак німецького посла прослуховував і Президента у дурні пошив

0
84

Коли Порошенко в Берліні вийшов до преси і сказав, що є лише одна прикра новина — «Динамо» програло в Лізі Чемпіонів — то був трохи нещирий. Бо після дурні, яку наробило СБУ, навіть не знаю, як йому було відповідати на питання, чи дійсно він вважає, що посол Німеччини в Україні у 2012 -2016 рр (а тепер — у Португалії) Крістоф Вайль був шпигуном? А якщо ні, то чому СБУ його прослуховувало, перлюстровувало кореспонденцію і слідкувало за житлом? Як пояснити, що це лише дебілізм «просто Васі» Грицака…

Ця неймовірна, на перший погляд, історія так і залишилася б фейком, якби не завзятість СБУ у доведенні протилежного. Все почалося с того, що в складний дипломатичний період підготовки берлінської зустрічі нормандської четвірки — у середині вересня цього року – на досить дивному «сміттєвому» ресурсі Український Вікілікс» з’являється фотокопія Клопотання від 19 серпня 2015 року про отримання в Апеляційному суді м. Києва дозволу на проведення негласних розшукових дій стосовно людини на ім’я Крістоф Вайль (Christoph Weil), 11.01.1954р.н., який тимчасово проживає за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1, 2, 3.

http://wikileaks.center/index.php/entry/sbu-po-ukazaniyu-ssha-proslushivaet-diplomatov-stran-normannskoj-chetverki-v-kieve

У клопотанні його названо дипломатом посольства ФРН в Україні, хоча насправді на той період він ще був амбасадором Німеччини в Україні.

Ще раз звертаю увагу: СБУ просить дозволу на на проведення негласних розшукових дій стосовно посла країни, що є лідером Евросоюзу, стратегічним партнером України на міжнародній арені і союзніком в переговорах з Росією у так званому нормандському форматі.

Це виглядало настільки нереально, що скандал не вийшов на офіційний рівень. Проте українським дипломатам довелося докласти максимум зусиль на рівні неформальних контактів, аби переконати партнерів, що так зване клопотання СБУ – це фейк виготовлений у майстерні кремлівської пропаганди. До речі, на той момент вони й самі в це вірили, бо не сподівалися, що СБУ здатна на подібну дурню.

Головним аргументом на користь версії про фейк була сумнівність ресурсу, який виклав документи та чудернацька анотація до тексту про “замовлення американців”.

Якщо передивитись контент сайту з пафосною назвою Український Вікілікс, побачимо, що це «самвидав», більшість публікацій якого присвячена «негіднику Саакашвілі.» А видавцем називає себе якийсь Сергій Кірник, начебто колишній співробітник Служби Безпеки України.

Про себе він розповідає, що народився 1981 року у Львові. Був прикріплений до апарату президента Петра Порошенка. Хотів, щоб «наш народ сам вирішував свою долю і тому боролися проти кланів та олігархів, але ці, прийшовші до влади лідери, посадили на нашу голову американців, німців і поляків».

Кірник стверджує, що звільнили його з роботи та розпочали переслідування тому, що він викрив змову «при таємній зустрічі Саакашвілі з головою парламенту Грузії і його дружини, яку два дні тому американці призначили там міністром оборони».

Після цих слів вже не виникало сумніву, що видавець “Українського Вікілікс” – це навіть не послідовник майора Мельниченко, а просто людина несповна розуму. Цей висновок він сам підтверджує в одному з інтерв’ю, де заявляє, що Савченко у Стразбурзі брала участь у оргії з п’ятьма чоловіками. http://antikor.com.ua/articles/127394-kirnik_savchenko_brala_uchastj_u_orgiji_z_pjatjma_cholovikami. І детально описує обставини.

Німці трохи заспокоїлися. Проте, як згодом з’ясувалось, руку на пульсі вирішили тримати й надалі. Грицак, насправді, дуже наївна людина, якщо не розуміє можливостей своїх німецьких колег. Нехай вони не такі помітні, як у американців. Але при наявності в Україні цілого ряду грантових структур, починаючи з Інституту Гете, спеціалістів і консультантів, які, до речі фактично створили Кличка як політика та його партію “Удар”, цілком здатні відслідковувати усі питання, які їх цікавлять.

Проте німцям не довелося грати в складні ігри, вони ж бо мали справу з “просто Васєю”. А Васю більше, ніж загроза міжнародного дипломатичного скандалу, цікавило: яке стерво злило у пресу секретний документ. Той самий, у фейковості якого наші дипломати майже переконали всіх, кого треба.

І ось, коли команда посла Мельника вже зібралася святкувати “перемогу над фейковим лайном”, дебіли з СБУ наносять черговий удар. На сайті “Лівий берег” серед іншого інформаційного потоку з’являється повідомлення, що “Служба безопасности подозревает сотрудника Апелляционного суда Киева в разглашении государственной тайны. Арестованы два мобильных телефона с секретными фотографиями”.

І далі — подробиці, яких не вистачало німцям, щоб переконатися, що СБУ таки слідкувала за послом, документи не фейк, і підлеглі Грицака самі офіційно визнають їх справжність. Ще й вважають державною таємницею.

http://lb.ua/society/2016/10/11/347605_sotrudnika_apellyatsionnogo_suda.html

Сотрудника Апелляционного суда Киева заподозрили в разглашении гостайны.

В связи с этим СБУ просила суд наложить арест на два мобильных телефона, изъятых в помещениях суда, в которых выявлен ряд фотографий под грифом “секретно”. Об этом говорится в определении Шевченковского районного суда Киева от 26 сентября.

Согласно сообщению, 22 сентября СБУ открыла уголовное производство против старшего консультанта первого отдела Апелляционного суда Киева по подозрению в совершении преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 328 Уголовного кодекса (разглашение гостайны).

В период с июля 2015 года старший консультант первого отдела (режимно-секретный орган) Апелляционного суда Киева разглашал гражданину Украины сведения о фактах проведения правоохранительными органами оперативно-розыскных мероприятий и негласных следственных (розыскных) действий, являющихся государственной тайной, и которые стали ему известны в связи с выполнением служебных обязанностей”, — говорится в документе.

Проте, наші дипломати були настільки переконливими, сайт «вікілікс» — настільки сумнівним, а сама ситуація — такою абсурдно, що німці не зразу повірили в те, що новина стосується саме їх.

Хоча і суд, в якому були відзняті секретні документи, і період, коли це було зроблено — 2015 рік, і решта компонентів співпадали. Не вистачало останнього клаптика, щоб скласти доказову базу докупи. І його віднайшли у реєстрі судових рішень за вказаними параметрами: клопотання від СБУ, Шевченківський районний суд м. Києва, 26 вересня 2016 року.

Ось ця судова ухвала http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61782660

Справа № 761/33497/16-к.

Провадження № 1-кс/761/20437/2016

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майора юстиції Жернового Анатолія Васильовича про арешт майна, —

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майор юстиції Жерновий Анатолій звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Генеральної прокуратури України С. Василенко про арешт майна, що необхідно в межах кримінального провадження № 22016000000000345 відкритого 22.09.2016 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 328 КК України.

Клопотання мотивовано наступним. За матеріалами кримінального провадження, в період з липня 2015 року старший консультант Першого відділу (режимно-секретний орган) Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_3 розголошує громадянину України ОСОБА_4 відомості про факти проведення правоохоронними органами оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, що становлять державну таємницю та які стали йому відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, за відсутності ознак державної зради.

21.09.2016 р. під час огляду місця події у приміщенні РСО № 1712 Апеляційного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, буд. 2-А у ОСОБА_3 вилучено мобільний телефон марки «HTC», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_2, s/n: НОМЕР_3, з сім-карткою оператора стільникового зв’язку «Life» з номером телефону НОМЕР_1 та мобільний телефон марки «Xiaomi», модель «Red me note», чорного-білого кольору, IMEI 1:НОМЕР_4, IMEI2:НОМЕР_4, s/n: НОМЕР_5, з сім-карткою оператора стільникового зв’язку «МТС», у яких виявлено ряд фотознімків документів, які містять гриф обмеження доступу «Таємно».

22.09.2016 вказані мобільні телефони оглянуто та описано у відповідному протоколі огляду, а також визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Слідчий просить суд накласти арешт на мобільний телефон марки «Xiaomi», модель «Red me note», чорного-білого кольору, IMEI 1:НОМЕР_4, IMEI 2:НОМЕР_4, s/n: НОМЕР_5, з сім-карткою оператора стільникового зв’язку «МТС»; мобільний телефон марки «HTC», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_2, s/n: НОМЕР_3, з сім-карткою оператора стільникового зв’язку «Life» з номером телефону НОМЕР_1. ст. 173 КПК України.

Здогадуєтесь, як виявили фотографа або, принаймні, телефон, яким сфотографували секретне клопотання щодо Вайля? Елементарно, Ватсон. Подивилися у властивостях знімку і побачили яким саме апаратом він був зроблений.

Бідолашний Вася Грицак, мабуть, не здогадувався, що не тільки в СБУ відомо про цей метод. А й іноземні спеціалісти здатні подивитися властивості «фейкового знімку» того самого Клопотання, і побачити, що вони зроблені саме телефоном Xiaomi. Не дуже поширеним, щоб залишити хоча б крихту сумнівів у тому, що фейк, на жаль, не фейк.

Отже що відбулося насправді? Версію, що викладена «божевільним Кірником», що то справа рук американців, відкидаємо одразу. Версію, що це якось пов’язано з мінськими домовленостями чи нормандською четвіркою — теж. Це рівень не Вайля.

Судячи з усього, Грицаку просто хотілося більше знати про контакти німецького посла з українськими політиками і бізнесменами. Аби було, що доповідати Порошенку, якщо той спитає.

З Клопотання випливає, що контррозвідувальна справа №1115 знаходилася у провадженні 1 управління Департаменту контррозвідки СБ України з 02.10.14 р. Тобто була заведена ще при Наливайченку.

Але «запустив в роботу» вже Грицак, що був призначений виконувачем обов’язків Голови СБУ з 18 червня 2015 року, а остаточно посів цю посаду 2 липня 2015 року.

Через місяць після його призначення – 19 серпня 2015 року — клопотання опинилось у суді. Якщо готували його заздалегідь, то виходить, що приватне життя посла ФРН не давало спокою Васі фактично з моменту його призначення головою СБУ.

Які ж підозри висунули пану послу ФРН? У шпигунстві! Чому? Бо забагато спілкувався, ходив по різних оселях і мав кілька телефонів. Тому за ним був потрібен тотальний контроль.

У ході здійснення контррозвідувальних заходів у встановленому законом порядку отримано дані про те, що діяльність К. Вайля в Україні відмічається активністю у встановленні та розвитку, з переведенням у неформальну площину, контактів з представниками органів влади, співробітниками інших диппредставництв, а також неурядових структур в інтересах здобування актуальних відомостей.

Набуті зв’язки використовує для здійснення впливу на органи державної влади з метою прийняття вигідних німецькій стороні рішень, а також лобіювання економічних проектів, які не завжди відповідають інтересам нашої держави.

Здобуто оперативні дані, які вказують на обізнаність К. Вайля з формами і методами роботи спецслужб.

Для зустрічей та зберігання засобів здійснення розвідувальної діяльності К. Вайль використовує житлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 15. кв. 1. 2, 3, та належить посольству ФРН в Україні, а також використовує власну електронно-обчислювальну техніку для обробки інформації, що можливо відноситься до державної таємниці України та є власністю держави.

Зазначені дії громадянина ФРН Крістофа Вайля можуть призвести до вчинення ним злочину, передбаченого ст. 114 КК України («Шпигунство»).

При проведенні розвідувальної діяльності на території України К. Вайль для зв’язку із своїми можливими інформаційними джерелами використовує:

— мережу Інтернет за місцем роботи та проживання;

— електроні поштові скриньки у мережі «Інтернет: l@kiev.auswaertiges-amd.de, christoph.weil@gmx.de, l@kiew.diplo.de, christoph.weil@diplo.de, l-vz@ kiew.diplo.de, al2@bk.bund.de;

— робочі телефони/факси: +380442476802, +380442476822, +380442476800, +380442476835, +380442476812 зареєстровані за посольством ФРН в Україні, встановлені за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького 25; та домашні телефони/факси +380442843201, +380442843022, зареєстровані за Посольством ФРН в Україні, встановлені за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3;

— номери мобільних телефонів, що знаходяться в особистому користуванні

К. Вайля +380504417608, +380504425811 (зареєстрований за посольством ФРН в Україні) +4915153988345, +4917631439506 (німецький оператор мобільного зв’язку);

— мобільний термінал з міжнародним ідентифікаційним номером (IMEI) 01254100220307;

— листування поштово-телеграфною кореспонденцією, у тому числі, з можливим використанням засобів тайнопису та умовностей, за місцем роботи (м. Київ, вул. Б. Хмельницького 25), проживання (м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1, 2, 3) і тимчасового перебування К.Вайля.

Для зустрічей із своїми інформаційними джерелами та зберігання засобів шпигунської діяльності К.Вайль використовує:

— публічно недоступне місце, житло за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1, 2, 3, (належить посольству ФРН в Україні) в якому проживає К.Вайль;

— публічно недоступні місця м. Києва, Київської області та інших областей України, в яких тимчасово перебуває К.Вайль;

— публічно доступні місця м. Києва, Київської області та інших областей України, які відвідує К.Вайль.

Здійснення контррозвідувальних заходів згідно з п.п. 1, 2, 4, 5 ст. 7 закону України “Про контррозвідувальну діяльність” не дало можливості отримати фактичні дані щодо протиправних дій К.Вайля, оскільки іноземець ретельно приховує їх від оточення та дотримується заходів конспірації.

Враховуючи викладене, з метою недопущення скоєння громадянином ФРН Крістофом Вайлем особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 114 КК України «Шпигунство», попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних посягань на державну безпеку України та у зв’язку з неможливістю одержати необхідні дані в інший спосіб, керуючись ст.ст. 30, Конституції України, п. 6 ст. 7 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність”, ст.ст. 246, 247, 248, 260, 261, 262, 263, 264, 267, 268, 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України

ПРОШУ:

надати дозвіл Департаменту оперативно-технічних заходів СБ України, Департаменту оперативного документування СБ України, відділам оперативно-технічних заходів та відділам оперативного документування регіональних Управлінь СБ України на проведення для 1 управління ДКР СБ України таких негласних розшукових дій:

— зняття інформації з електронних інформаційних систем (мереж) за місцем проживання (м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3) К.Вайля;

— зняття інформації з електронних інформаційних систем (мереж) та електронних поштових скриньок: l@kiev.auswaertiges-amd.de, christoph.weil@gmx.de, l@kiew.diplo.de, christoph.weil@diplo.de, l-vz@ kiew.diplo.de, al2@bk.bund.de, які використовує об’єкт справи;

— зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за місцем роботи К.Вайля (м. Київ вул. Б.Хмельницького 25, послуги Інтернет-доступу надаються компанією ТОВ «Воля-кабель») та проживання (м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1, 2, 3, послуги Інтернет-доступу надаються компанією ТОВ «Воля-кабель», договори №355880, 1407702. МАС-адреси модемів: 001cea39e40a, 001dce76c40);

— зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (адреси електронних скриньок) — l@kiev.auswaertiges-amd.de, christoph.weil@gmx.de, l@kiew.diplo.de, christoph.weil@diplo.de, l-vz@ kiew.diplo.de, al2@bk.bund.de;

— робочі телефони/факси: +380442476802, +380442476822, +380442476800, +380442476835, +380442476812, що встановлені за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького 25, зареєстровані за посольством ФРН в Україні та телефони/факси +380442843201, +380442843022 зареєстровані за Посольством ФРН в Україні, встановлені за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3; номери мобільних телефонів, що знаходяться в особистому користуванні К. Вайля +380504417608, +380504425811 (зареєстрований за посольством ФРН в Україні), +4915153988345, +4917631439506 (німецький оператор мобільного зв’язку);

— установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (мобільний термінал з міжнародним ідентифікаційним номером (IMEI) 01254100220307, що використовуються К.Вайлем);

— огляд кореспонденції К.Вайля за місцем проживання (м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3), роботи (м. Київ вул. Б.Хмельницького 25) і тимчасового перебування К.Вайля;

— негласного обстеження публічно недоступних місць, житла (за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3, (належить посольству ФРН в Україні) в якому К.Вайль, а також публічно недоступних місць м. Києва, Київської області та інших областей України, в яких тимчасово перебуває К.Вайль;

— аудіо-, відео контролю К.Вайля за місцем його проживання (м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3) та за місцем його тимчасового перебування;

— візуального спостереження за К.Вайлем у публічно недоступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

Заходи стосовно громадянина ФРН Крістофа Вайля, 11.01.1954р.н., проводити протягом ведення КРС №1115 терміном до «26» жовтня 2015 року.

Отака фігня, малята…

Насамкінець кілька дурних питань.

Чи багато дізнався Грицак під час стеження за Вайлем? Чому не задовольнив свою цікавість у менш публічний спосіб?

Нащо слідчий СБУ поперся в суд арештовувати телефон Xiaomi в той самий час, коли дипломати шаленими зусиллями знімали напруженість конфлікту?

Хто стане цапом відбувайлом у цій фантастичній за ідіотизмом історії?

Чи розумів голова СБУ, що підкладає свиню не тільки МЗСу, а й Президентові, якому довелося відповідати на незручні запитання?

І чи вплинуло те, як «нєвдобно вийшло» з послом ФРН на зміну позиції Порошенка з ключових пунктів Мінських домовленностей — щодо кордону та особового статуса ОРДЛО? З принципового «ні» до Берліну на м’якотіле «може бути» після годинної аудієнції з Меркель?

Олесь Квітка, для «ОРД»

2016-10-25 20:20 1076

Ваш комментарий

Please enter your name here
Please enter your comment!