Володимир Бойчук: «Я і сам один із таких фанатиків, які ще минулого року кричали «чому він не вводить воєнний стан?!»

0
66

Володимир Бойчук, учасник бойових дій, діловод медичної роти Північного територіального управління, автор неофіційного Гімну Національної Гвардії України

  • Що змінилося особисто для Вас після Революції Гідності?
  • Погляд на мою країну.
  • Як саме?
  • З`явилося бажання власне бути людиною у своїй країні і бути частиною країни. Також з`явилось розуміння, що кожен з нас ми і є країна.
  • Чому Ви навчилися після Революції?
  • Навчився добре тримати зброю в руках, це однозначно.
  • Що Ви втратили і що знайшли?
  • Щодо втрати… і від Революції Гідності, і від участі в АТО, звичайна річ, – це друзі. Найвагоміша втрата… А щодо того, що я знайшов… Тепер маю в десятки більше друзів на сьогоднішній день.
  • Чи виправдалися Ваші надії на життя після Майдану?
  • Ні. Звичайно ж всі хотіли й очікували, що раптом все і сьогодні зміниться. Але час минає. І ми помічаємо, що вже річниця одна, тепер і друга річниця, і це залишає такий відбиток на душі, таке маленьке розчарування. Але ті, хто сильні духом і думкою, вони вірять, що ми цього доб`ємося і реально вже буде так, як ми хочемо, щоб було для наших дітей.
  • Чи вплинула Революція Гідності на літературу і мистецтво України? Якщо так, то назвіть найкращі приклади.
  • Не знаю щодо літератури, а в мистецтві однозначно зміни є. По-перше, з`явилися історичні фотогалереї із зображеннями кіборгів, воїнів, тобто в такому плані. З`явився загальний образ військовослужбовця України, який на весь світ розповсюджується і поширюється. В літературі змін немає, на мою думку. Але активніше почали використовувати українську літературу і цитувати Івана Франка, Тараса Шевченка, Ліну Костенко.
  • Чи є зараз в Україні пророк, здатний передбачити майбутнє і кликати в нього?
  • Не подумайте, що я зійшов з глузду (сміється), але я Вам скажуце я! Насправді я не знаю взагалі, хто може передбачити майбутнє нашої країни станом на сьогодні, оскільки ми кожен день отримуємо новий виток нашої історії, ми щодня отримуємо новий поворот. Тобто це однозначно ніхто не може сказати більше, ніж на один рік. Але мета, звичайно ж, щоб десь до 50-го року вже бути на найкращих позиціях світу, щоб наша країна була серед десятки перших країн світу.
  • Якщо завтра війна. Що повинна зробити влада? Продовжувати політику умиротворення у вигляді чергових Мінських угод або ж ввести воєнний стан, розірвати дипломатичні відносини з Росією й оголосити загальну мобілізацію?
  • Тут палка в двох кінцях. Якщо у нас уже є війна, це якраз умиротворення Мінськими угодами. Я думаю, це питання краще би звучало так: чи потрібно нам вводити воєнний стан? І, знову ж таки, тут палка в двох кінцях. Я не знаю. Оскільки економічно важко вивести країну з воєнного стану. Тобто зараз що не день, то важче, звичайна річ. Але уявіть собі, якщо зараз всі підприємства залишать роботу і почнуть виготовляти все суто для війни. Кожен військовослужбовець, який у резерві, в запасі має бути активований, а це означає ще колосальні витрати на утримання. Я сам один із таких фанатиків, які ще минулого року кричали «чому він не вводить воєнний стан?!». Але з розрахунком того, що я вже хоч трошки на сьогоднішній день розумію, наскільки колосальні витрати ведуться, і це при тому, що ми не воюємо по факту. А по факту, звичайна річ, у нас відбуваються бойові дії. І це не громадянська війна з палками та вилами або зі зброєю для полювання, а це реальні бойові дії з майже усіма збройними одиницями, починаючи від ПМ (пістолета Макарова, — ред.), закінчуючи установками Град, Смерч і тому подібні.

Алена Ладнюк, ГЕНПЛАН

2015-11-18 15:49 1518

Ваш комментарий

Please enter your name here
Please enter your comment!