Внутрішня безпека СБУ. Продовжуючи традиції

0
150

У травні 2014 року полковника Служби безпеки України Сторчака Володимира Івановича, на той час начальника представництва внутрішньої безпеки (т. зв. «Б») Управління СБУ в Донецький області, за особистим рішенням Голови СБУ В.Наливайченка, звільнили з посади та притягнули до дисциплінарної відповідальності — понизили в посаді, в СБУ не часто Голова спецслужби особисто оголошує стягнення, але Сторчак був удостоєний такої честі. У чому же його «заслуги» перед новою українською владою? Чому з вказаною особою відбулись такі події? А все дуже просто. Майже весь свій «тернистий» шлях в Управління СБУ в Донецький області Сторчак В.І. пройшов під керуванням підозрюваного у державній зраді й злочинах проти людства під час подій Євромайдану Якименко Олександра Григоровича, який 2011 по 2012 був керівником УСБУ в Донецькій області, а потім був першим заступником Голови СБУ та Головою СБУ. На теперішній час переховується в Росії. У Службі не секрет, що, за часів Якименка, всі призначення до Донецького управління відбувались під його особистим контролем.

Тому і керівник представництва «Б» в регіональному управлінні, який повинен був контролювати фактично ставлеників самого Якименка, підібрався останнім з особливою увагою. Це повинна бути людина «із своїх», із найкращих «своїх». І Сторчак з притаманною йому «старанністю» виконував всі завдання Якименка на ввіреній йому посаді, у тому числі встановивши таємні контакти з співробітниками ФСБ РФ. Останнє ще було необхідно Сторчаку щоб успішно «кришувати» контрабанду на кордоні для отримання значних коштів. А хто як не «всемогуще» в Росії ФСБ найбільш підходить на роль такого бізнес-партнера. Вся Україна знає про те, що Якіменко О.Г. є зрадником, корупціонером тощо, тому можливо лише робити догадки чим займався Сторчак В.І., який згідно своїх обов’язків повинен був виявляти в рядах співробітників УСБУ в Донецькій області зрадників, шпигунів, корупціонерів та інших покидьків.

Але події які відбулись в регіоні на весні 2014 року говорять самі за себе. В регіоні вже відчувалась значна напруга, бойовики вже захоплювали будівлі, і нове керівництво СБУ, яке прийшло після Майдану, намагалось зробити все аби зменшити загрозу, не допустити того, щоб зброя та таємні документи із Управління СБУ в Донецькій області потрапили до терористів. Керівник представництва «Б» полковник Сторчак, надавав до Києва дуже впевнені рапорти, про те, що зброя вивезена, таємні документи надійно приховано, а серед співробітників управління всі – виключно українські патріоти. Але, у подальшому, вся Україна побачила сюжет, коли один із таких псевдопатріотів допустив, використовуючи особисту перепустку, проросійських бойовиків до будівлі Донецького аеропорту, аеропорту який невдовзі стане символом Української слави та назавжди залишиться символом української скорботи — скорботи за справжніми патріотами — кіборгами, які назавжди залишились саме в тому аеропорту, доступ до якого відкрив колишній співробітник Донецького УСБУ. Але Сторчак, відповідаючи за внутрішню безпеку обласного управління СБУ вперто не помічав зрадників. За результатами такої роботи Сторчака В.І. проросійськими бандюками, в тому числі за участю деяких працюючих та колишніх співробітників цього управління було захоплено приміщення УСБУ в Донецькій області в самому Донецьку, усі міжрайвідділи в різних містах області. До бойовиків та російських найманців потрапили усі секретні документи, шифри, дані про оперативні джерела.

А майже у всіх міжрайвідділах УСБУ «колорадам» досталась ще і зброя. До речі Сторчак В.І. повинен був здійснити контроль за вивозом з службових приміщень УСБУ таємної документації та зброї, але він свідомо доповідав керівництву Управління «Б» Служби безпеки України в м. Києві неправдиву інформацію про те що вказані заходи відбуваються, тим самим своєю бездіяльністю сприяв «колорадам» в їх намаганні отримати зброю та досягти своїх цілей. При цьому, всі дії Сторчака старанно керувались із ФСБ РФ, із співробітниками якої він регулярно контактував. Повністю приховати свої дії Сторчаку було не можливо, і тому його усувають з посади. Але чомусь за такі дії зрадника Сторчака В.І. лише притягнули до дисциплінарної відповідальності? Не вже відповідним структурам в СБУ невідомі контакти Сторчака В.І. з російської стороною, а бо те що його колишні підлеглі, співслужбовці на даний час займають посади в так званій МДБ ДНР (читай — ФСБ РФ) та періодично телефонують своєму колишньому босу, а може і не колишньому. Не вже відповідним структурам в СБУ не відомо про його корупційну діяльність на кордоні з РФ? Та ні, це все відомо, але Сторчак В.І. не один, у нього є певна «криша» з боку колишніх та деяких діючих керівників, насамперед Управління «Б» СБ України. Наприклад, колишній керівник Сторчака — Олексій Ушанов, який у Якименка був одним з керівників Управління «Б». Раніше Сторчак успішно забезпечував Ушанова «винагородою», отриманою від кришування контрабанди, тому між ними встановились теплі та дружні стосунки. Саме тому, не дивлячись на наявність у Сторчака дисциплінарного стягнення від Голови СБУ, саме Ушанов забезпечив призначення Сторчака на вищу посаду — начальником відділу в Чернівцях. Сам Ушанов О.Ю. ( на теперішній час начальник УСБУ В Тернопільській області) це дуже цікава особистість — «тихий алкоголік», він перебуваючи в АТО систематично і регулярно вживав спиртні напої та практично не виходив з оп’яніння. В його службовій машині постійно було не менше двох ящиків горілки, яку він регулярно «кушав». Одного разу його службовий автомобіль в м. Краматорську був зупинений військової службою правопорядку ЗС України. Військові були дуже здивовані коли з неї випав співробітник СБУ у званні полковник. В машині Ушанова О.Ю., ними було виявлено ящик горілки, та не облікована зброя (гранатомет, патрони та гранати), до речі — ні походження зброї, ні куди вона ділась — не відомо. Інцидент був зам’ятий, але, як то кажуть, осадок залишився.

… для ”ОРД”

2016-03-21 12:08 878

Ваш комментарий

Please enter your name here
Please enter your comment!