Начальник Волинської митниці Віктор Кривіцький перебрався в нашу область у вересні 2016 року. Спочатку керував одним з відділів митниці, а згодом став її очільником. «За плечима» у нього – чотири вищі освіти та понад 30 років роботи на різних посадах.
В інтерв’ю для Інформаційного агентства ВолиньPost Віктор Кривіцький розповів про будівництво нових пунктів пропуску, боротьбу з чергами на кордоні та корупцією в органах митниці, а ще поділився, чи хотів би посидіти у кріслі губернатора Волині.
Лунали заяви і від Президента, і від Андрія Парубія про створення на Волині нових пунктів пропуску. Коли варто очікувати на це?
У цьому році очікувати не варто. Це — питання міжнародної співпраці і зараз рішення приймають на рівні держав. Дипломатія — то тонка і тривала в часі процедура. Кожне рішення повинне отримати експертні висновки і бути закріплене у відповідних нормативно-правих актах обидвох (маю на увазі Польщу і Україну) країн. Але дуже добре, що ці переговори уже вийшли на цей рівень. На Волині інфраструктурна розбудова стримується через необхідність спорудження мосту через Західний Буг.
Через це складнішими є проектні рішення і в рази дорожчими кошториси. Проте ми фіксуємо значну інтенсифікацію зовнішньоекономічної діяльності в європейському напрямку через Волинь, постійний ріст вантажопотоків. Він взаємовигідний і для України, і для Євросоюзу. Тому можемо розраховувати на капіталовкладення з європейських фондів розвитку. На нові робочі місця для прикордонників та митників, думаю, варто очікувати у 2019-20 роках.
Чи зможуть додаткові пункти вирішити проблему черг? Як зменшити черги, які виникають через рух великої кількості вантажівок через «Ягодин»?
На наше глибоке переконання, додаткові пункти пропуску зможуть вирішити проблему. Бажано, щоб вони були спеціалізованими. Що мається на увазі? Стратегічне значення «Ягодина» полягає в тому, що це — найкоротший автомобільний шлях до Європи, який універсальний. Ним можуть користуватися усі: і власники легкових авто, і завантажені тонами товару далекобійники, і фізичні особи-підприємці з порівняно невеликими партіями імпорту, і пасажири міжнародних автобусних рейсів.
Після проведення митних формальностей усі автомобілі з 13-ти смуг руху в одному напрямку очікують на проїзд мостом, який звужений до 2 смуг. Якщо новий пункт пропуску зробити спеціалізованим: тільки для вантажних перевезень, приміром, то він забере на себе частину навантаження на Ягодинський міст і таким чином зможе скоротити чергу.
Це — про українсько-польську ділянку кордону. Але ми ще маємо білоруський напрямок. Там теж виникають черги, особливо у базарні дні. Громадяни обох країн добре вивчили кон’юнктуру ринків суміжних держав і їздять через кордон «на закупи» по товари народного споживання або за побутовими послугами.
У минулому році ми розпочали процедуру землевідведення під нові пункти пропуску у Дольську та Домановому. Їх будівництво безумовно покращить і прискорить перехід державного кордону на цих ділянках.
Що, на Вашу думку, треба зробити, щоб вирішити проблему з єврономерами? Яка роль митниці має бути у цьому процесі?
Треба вирішити це питання на законодавчому рівні. Позакривати прогалини законодавства, якими нині користуються масово. І все. Митниця виконує і буде виконувати закон. Така її роль як підрозділу державної виконавчої влади.
На митниці і в багатьох органах влади існують плани виконання показників. Як встановлення планів перевиконання впливає на роботу митників? Чи доречно взагалі ставити якісь планки у незалежній Україні, адже «план» асоціюється перш за все з Радянським Союзом?
Я не погоджуюсь з такою асоціацією. Давайте не плутати стратегічне планування, яке використовує увесь цивілізований світ, з плановою економікою, ознакою якої була жорстка монополія влади на усі рішення, в тому числі економічного профілю. «Планки», як ви кажете, у процесі бюджетування ставити варто і необхідно.
Що таке сам по собі бюджет? Це — ПЛАН доходів і видатків. Законодавець приймає його на рік. Виконавець розписує помісячно. Так з’являється індикативний показник, рівень виконання якого не є безумовним завданням, як це було колись у Радянському Союзі. Індикативний показник — то такий виставлений маячок, відхилення від якого є підставою для аналізу та управлінських рішень. Значні відхилення в доходах завжди ведуть за собою необхідність перегляду видатків. Так працює бюджетний розпис, забезпечуючи збалансованість і стабільність публічних фінансів.
Кілька років тому, і я радо вітаю такі зміни, в Україні перейшли до трирічного бюджетного планування. Особливо в питаннях великих інфраструктурних проектів (дороги, лікарні, школи) це дуже корисно. Вам це підтвердять і будівельники, і фінансисти. Світ зараз дуже динамічний. Тому планувати треба на глибшу перспективу. Років на 20, щоб мати результат.
Особливо в процесах реформування без довгострокових стратегічних планів не обійтись.
Якби митниця могла обирати, куди спрямовувати кошти від перевиконання показників, який вибір вона зробила б?
Митниця вже мала таке право. У минулому році постановою Кабміну нам дозволили 10 відсотків коштів від перевиконання індикативних показників залучати в розвиток інфраструктури. Оскільки перевиконання було суттєвим, а гроші надійшли в кінці бюджетного року, ми не освоїли усю суму. У 2017 році зробили невеликі за обсягом ремонти або модернізації — дахів, безпекових систем (пожежна, електро), приміщень, котелень. Підготували майданчики для встановлення сканерів та вагових комплексів. На іншу частину коштів лише оголосили тендери. Процес їх освоєння буде завершений у цьому році.
Найбільше планується використати на автоматизацію процесів митного оформлення в Ягодині. Ми хочемо уникнути подвійного контролю за потоком автомобілів з боку прикордонників і митників, відмовитись від паперових талончиків на в’їзд в пункт пропуску і усунути суб’єктивний фактор у роботі шлагбаумів, які регулюють рух на 7 гектарах переходу.
Усе буде автоматизовано, синхронізовано і прозоро — з системою відеоспостереження, чіткої фіксації часу і прийнятих рішень посадових осіб. Я вважаю, що це найраціональніший напрям використання коштів — в інфраструктуру, яка дозволить збільшити бюджетні надходження за револьверним принципом: заробив, вклав, щоб заробити ще більше.
Після гучної справи із Вашим затриманням влітку 2017, йшла мова про те, що це кампанія усунення Вас із посади, яка відбувається на замовлення Генпрокурора Юрія Луценка. Чи були після того ще провокації стосовно Вас? На якому етапі ця справа?
Справа на етапі розслідування. Я маю особисте зобов’язання з’являтися до слідчого за його викликом. Тому за коментарями зараз слід звертатись до прокуратури.
Я теж згодом викладу своє бачення, але у суді, коли ця справа до нього дійде.
У Вінниці Ви були депутатом міської ради та заступником голови адміністрації. Чи готові попрацювати в органах влади на Волині? Чи бачите себе в кріслі губернатора Волині?
Насправді я уже чотири каденції обираюсь і нині є чинним депутатом Вінницької міськради. У цьому скликанні очолюю там бюджетну комісію. А ще свого часу був головою Замостянської районної держадміністрації у місті Вінниці. Я звик працювати фахово і результативно, вважаю себе ефективним на займаній посаді. Чи бачу себе у названих Вами кріслах? Однозначно — ні.
Мене навіть дивує Ваше питання. З одного боку, я ще не повністю освоїв новий для мене регіон. Кажуть, Волинь сонячна і синьоока. Я цього не помітив: на трасі Ковель — Ягодин завжди тумани чи дощі (сміється). З іншого боку, з досвіду спілкування з місцевими керівниками можу стверджувати, що волинський потенціал виконавчої влади далеко не вичерпаний. Є чимало представників місцевої еліти, яким такі амбіції пасують набагато ліпше, ніж мені.
В одному зі своїх інтерв’ю Ви заявляли, що будете рішуче боротись із корупцією у Волинській митниці. Як просувається ця боротьба?
Боротись із корупцією покликані правоохоронні органи, які наділені для цього ресурсами і повноваженнями. Я ж роблю цілеспрямовані кроки, аби на Волинській митниці зробити це явище якомога складнішим. Маю на увазі прозорість процедур митного оформлення, чіткі регламенти роботи, за порушення яких слідує справедливе та співмірне з проступком покарання. Важлива мотивація працівників до чесного виконання посадових обов’язків.
Чого митник схиляється до домовленостей з підприємцем? Бо багато провокацій через бажання зекономити гроші у бізнесменів, з одного боку. І неспівмірна із зарплатою інспектора спокуса швидкого заробітку. Відповідно, щоб зменшити це зло, треба під лупою контролювати кожен рух підприємця і стимулювати інспектора до чіткого виконання посадових обов’язків. А вже коли спокуса таки взяла верх — негайно виявляти факти і притягати до найжорсткішої відповідальності. І тут митниця дуже тісно співпрацює з правоохоронцями.
Ми ретельно перевіряємо кожен сигнал. Від автоматизованої системи управління ризиками і від громадян, від підприємців і від силовиків. Повністю ризики, звісно, не зникли. Їх мінімізація й надалі залишається в моїх пріоритетах.
Існує чіткий зв’язок між рівнями корупції та наповнення бюджету. Чим менше грошей осідає в індивідуальній кишені, тим більше їх – у суспільному кошику. За минулий рік Волинська митниця ДФС перерахувала до держбюджету 7,7 млрд гривень. Середньоденний показник надходжень склав 30,7 млн грн., що вдвічі більше 2016 року (на 55,8%, якщо бути геть точним). Вважаю такий ріст суттєвим і добрим індикатором протидії корупції.
Так само середній розмір зарплати на Волинській митниці у 2017 році зріс на 91%. Цей фактор я теж відношу до кроків з протидії корупції. Працівник має цінувати своє робоче місце і боятись втратити той рівень добробуту, який це робоче місце дає.
Які позитивні та негативні наслідки для Волинської митниці спричинило прийняття безвізового режиму?
Митниця відповідно до законів України працює з товарами, які юридичні особи або громадяни переміщають через митний кордон. Якщо оцінити обсяги товарів, нашими основними партнерами у роботі були і залишаються юридичні особи — суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності. Тому безвізовий режим, спростивши процес перетину кордону для громадян, на роботу митниці суттєво не вплинув. Контроль за переміщенням громадян здійснює Держприкордонслужба.
Який найбільший «головний біль» у Волинської митниці?
Як забезпечити ритмічність митного оформлення? Для митниці погано, коли кілометрові черги товарів чекають на оформлення, і не менш погано, коли нема ні черги, ні товару. З пустого місця, з нуля не збереш податків у бюджет. Стихійність, неорганізованість, хаос — це зло і для грошей, які люблять тишу, і для людей, які викидають хмару негативних емоцій. Черга — це завжди передумова несправедливих рішень та підкилимних домовленостей.
Думаємо, як так все організувати, спланувати, розмістити в просторі і часі, щоб бюджетні надходження з митниці були постійними і вагомими. А враження людей, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю та користуються пунктами пропуску через державний кордон України — виключно приємними.
