Між Порошенком і керівництвом «Опоблоку» є неформальні домовленості про взаємовигідну співпрацю?

0
510

poroshyrka

Про тісну співпрацю Банкової з «Опоблоком» та іншими «недобитками» регіоналів говориться часто та натхненно. Громадські активісти навіть підтвердили цю співпрацю результатами досліджень синхронних голосувань фракції «Блоку Петра Порошенка» і фракції «Опозиційного блоку», які відбуваються все частіше і частіше.

Поінформовані джерела в парламенті стверджують, що між президентом Порошенком і керівництвом «Опоблоку» існують неформальні домовленості про взаємовигідну співпрацю. «Точок дотику» такої співпраці багато – Україна велика країна з поки що до кінця не розграбованими ресурсами. Та й політичних, у т.ч. зовнішньополітичних питань – тьма. Одним словом, домовлятися є про що. За цими домовленостями, зокрема, у потрібних випадках (у крайньому разі і з надзвичайно важливих питань) «Опоблок» «підставляє плече» президенту – дає необхідні для прийняття парламентом рішень голоси, а президент, у свою чергу, дослухається до важливих потреб своїх політико-економічних партнерів.

Вчора ця співпраця знайшла своє чергове підтвердження при голосуванні у парламенті. Йдеться, на перший погляд, про абсолютно незначні рішення, які самі по собі начебто ні про що й не свідчать. Адже йдеться лише про включення до порядку денного двох законопроектів. Але насправді це голосування показове і символічне, бо йдеться про надзвичайно важливі для Банкової законопроекти, які стосуються судової влади. Раніше ці законопроекти уже були «провалені», а без них судова реформа (яка насправді передбачає посилення президентського контролю над судами) приречена «захлинутися».

Першим було голосування за включення до порядку денного законопроектів, яким передбачаються зміни (по суті нова редакція) трьох процесуальних кодексів – господарського, цивільного та Кодексу адміністративного судочинства (№ 6232, № 6232-1). Без цих змін не може запрацювати новий (!?) Верховний суд, над складом якого наразі напружено «чаклує» Вища кваліфікаційна комісія суддів. «Чаклує», щоб цей суд був «компетентний, незалежний і неупереджений». Про конкурсні баталії ВККСУ вже написано і сказано стільки, що ще раз щось говорити буде зайвим – результати все покажуть. Тобто, без прийняття цих законопроектів оновлення судової влади, якого так прагне Порошенко, не відбудеться, як і не відбудеться приведення судочинства до європейських стандартів (у черговий раз!).

Тому за внесення цих законопроектів до порядку денного разом з дружнім голосуванням депутатів БПП проголосувала й значна частина депутатів «Опоблоку» – як не як, а вони також за судову реформу президента переживають і, як виявляється, підтримують у цьому свого «клятого друга». не можна було схибити. «Опоблок» дав майже половину своїх голосів – 19, включаючи таких чільних своїх представників як Добкіни, Вілкул, Долженков, Мірошніченко, Папієв, Павленко. Насправді голоси «Опоблоку» не були критичними для цього голосування, оскільки «за» це рішення було подано 250 голосів (без «Опоблоку» – десь на межі). Але, видно, Банкова вирішила перестрахуватись і «включила» попередні домовленості.

А ось наступне рішення без «Опоблоку» прийнято не було б – його голоси виявилися критично важливими. Йдеться про включення до порядку денного парламенту законопроектів, які стосуються діяльності Конституційного суду (№ 6427, № 6427-1). На минулому засіданні (25 травня) Верховна рада чотири рази намагалась включити їх до порядку денного – даремно. Не вистачало усього кількох голосів. А вчора – yeah! Пройшло – 231 голосів «за»! З них 20 – «Опоблок». Та що «Опоблок», сам його лідер Юрій Бойко дав дорогоцінний Петру Олексійовичу голос.

Чому дорогоцінний, запитаєте? Так дуже просто – нове законодавче регулювання дає президенту можливість знову взяти під свій контроль Конституційний суд. Разом з «Опоблоком», бо у цьому суді ще працює з півдюжини «суддів Януковича», які після втечі патрона орієнтовані на дві вершини – Банкову (як владу) і «Опоблок» (як спадкоємців їхнього патрона).

Порошенку конче потрібні зміни до закону про Конституційний суд. І зовсім не тому, що треба запроваджувати конституційну скаргу (чим будуть обґрунтовувати у парламенті необхідність прийняття цих законів). А тому, що знедавна він втратив контроль над КС – у нього там немає більшості. На днях у двох суддів КС – колишнього його голови Бауліна і Вдовіченка – закінчились повноваження. «В строю» залишилось 13 судддів. Для прийняття будь-якого рішення треба мінімум 10 «відданих» голосів. А їх немає»!

Бо щонайменше четверо суддів так і «не здалися» Порошенку. Це судді, які були призначені парламентом відразу після Революції Гідності замість звільнених за порушення присяги суддів, які приймали вигідні для Януковича рішення.

Ось як нещодавно описував ситуацію у Конституційному суді суддя КС у відставці В.Джунь, якого у 2010 р. «вижили» з КС, щоб «завести» туди «своїх» під зміну Конституції для Януковича:

«…Сейчас в КСУ только Шевчук, Слиденко, Сас, Мельник и, пожалуй, Колесник, дейстительно, независимые судьи. А остальные просто мантиеносцы — клевреты или Порошенко или Януковича. Кстати, клевреты последнего перешли на полное содержание к Порошенко. Поэтому сейчас в КСУ пятеро судей и десять мантиеносцев…. КСУ необходимо срочно и глубоко реформировать…. но Власть этого не желает….. так легче манипулировать и властвовать вопреки принципам Конституции….. Конституция, кстати, давно превратилась в «женщину облегченного поведения», которую сильные мира сего использовали как хотели. Судьи реально этому противодействовали как могли, а мантиеносцы «держали свечку»….. Поскольку мантиеносцев всегда было больше … нужный результат для Власти ,как правило, имел место быть. Лишь при Ющенко этот порядок вещей стал давать сбои. Поэтому в 2010 году клика Януковича избавилась от судей (Домбровский, Дидкивский, Мачужак, Джунь), которые не хотели ей служить...».

Тому Банкова судорожно кинулась виправляти ситуацію в КС. А виправити її можна лише, «завівши» туди на вакантні посади нових мантієносців. Зробити це можна лише, передбачивши в законі процедуру проведення конкурсу на посаду судді КС. Тому й спішать прийняти закон вже, щоб за час відпустки провести «конкурси» і наповнити КС «своїми» людьми. Тільки так КС знову опиниться під контролем і буде приймати «правильні» рішення. Як це було при Януковичу і залишилось при Порошенку.

«Опоблок» у цьому питанні не підвів, бо він розуміє усю важливість його вирішення. Бо КС під контролем Порошенка означає, що він під контролем і «Опоблоку». Адже різниця між ними невелика, якщо взагалі якась є.

Це голосування ще раз продемонструвало, що у Верховній раді відсутня коаліція, а замість неї фактично діє «ширка». Це, безумовно, не афішується і навіть періодично спростовується. Але факти кажуть самі за себе.

І вже в четвер 8 червня, коли Верховна рада буде розглядати законопроект про Конституційний суд, можна буде знову переконатися в наявності «ширки». Бо Порошенку без «Опоблоку» тут ніяк не обійтись, адже інші фракції по коаліції (чи колишньої каоліції) добре розуміють, до чого призведе прийняття цього закону. До речі, невідомо який законопроект завтра буде розглядатися, бо сьогодні профільний комітет з правосуддя рекомендував до розгляду абсолютно новий варіант проекту, який ще навіть не зареєстрований – що є кричущим порушенням усіх норм Регламенту.

Так що дивіться за «руками» – точніше за голосами БПП і «Опоблоку».

Сергей Никонов, «ОРД»

 

«Генплан Таможни»

Ваш комментарий

Please enter your name here
Please enter your comment!