Мирослав Продан переконаний, що Україні необхідний мораторій на зміни податкового законодавства

Найближчі два місяці для керівника Державної фіскальної служби Мирослава Продана будуть дуже напружені. Фіскальна служба розпочала один із найбільш масштабних проектів в історії митниці. Наприкінці минулого тижня на Prozorro оголошено тендер на закупівлю 10 комплексних скануючих систем. Якщо тендер відбудеться, то вже з 2019 року всі вантажні автомобілі та контейнери ретельно «просвічуватимуть» на основних пунктах пропуску через кордон. Відтак більшість схем контрабанди та мінімізації митних платежів стануть неможливими. 2017 року аналогічний тендер було фактично зірвано. А цьогоріч, заручившись підтримкою Кабміну, ДФС знову йде у наступ. Але ніхто не гарантує, що обійдеться без спротиву, адже сканери перекриють тіньові потоки на мільярди гривень. Як розповідає Мирослав Продан, окрім сканерів, митницю очікує ціла низка перетворень. В ідеалі Україна повинна отримати електронну smart-митницю, яка вже діє в інших європейських країнах. Поговорили ми з очільником ДФС і про інші питання — торкнулись навіть його стосунків із прем`єр-міністром Володимиром Гройсманом.

«ДС» На початку квітня ви заявили, що плануєте закупити скануючі системи стаціонарного типу для 10 пунктів пропуску і що найближчим часом тендерні процедури будуть поновлені. Минулого року всі тендери були заблоковані. Чому ви вважаєте, що цього року вдасться провести закупівлі?

М.П. Вдасться, бо ми впевнено йдемо до цього. Тендер уже оголошено. Кінцевий термін подання тендерних пропозицій закінчується 21 травня. Торги плануємо на 26 червня. Вартість всієї закупівлі становить 1,3 млрд грн. Що входить у цю суму? Закупівля здійснюватиметься за принципом «під ключ», тобто, ми отримуємо весь комплекс: від самого обладнання до введення його в експлуатацію та подальшого гарантійного обслуговування.

Я хочу, щоби процес проведення тендеру був максимально прозорим, щоби не було жодних сумнівів у тому, що все відбулось згідно із законодавством. І ми закликаємо громадськість до контролю за цими процесами. Для мене немає великої різниці в питанні, хто з провідних виробників виграє на тендері. Головне — щоби сканери запрацювали вже цього року. Питання сканерів — це вже питання репутації нашої країни. Ніхто з наших міжнародних партнерів не може зрозуміти, чому, маючи кошти — а Кабмін повністю профінансував програму, ми досі не встановили сканери на митниці. Хоча інвестиція в скануючі системи для держави окупиться за рік!

«ДС» Про сканування кого і чого йдеться? Чи не затягнеться через це проведення митних процедур?

М.П. Ми говоримо про сканування вантажних транспортних засобів. Не йдеться про ускладнення митного контролю. Для сумлінного бізнесу процедура навіть прискориться. «Життя» буде ускладнене лише для тіньового бізнесу, ділків, які займаються контрабандою. Це, до речі, і питання боротьби з корупцією. Після повного сканування у митника не повинно виникати запитань щодо фізичного огляду вантажів. Перевізнику домовитись з митником буде неможливо — всі дані сканування передаватимуться у центр, у департамент таргетингу та аналізу ризиків. Тобто, планується створити ще один блок контролю і за посадовими особами, і за рішеннями про огляд-переогляд, які вони ухвалюватимуть.

«ДС» Чи не вбачаєте ви ризиків у тому, що коли одні пункти пропуску будуть обладнані сканерами, то контрабандні потоки перемістяться на інші, сусідні, наприклад?

М.П. У нас є ідея — запровадити маршрути руху автотранспорту з пунктів пропуску до внутрішніх митниць. Фахівці вже розробляють відповідні зміни в законодавство. Наприклад, на даний час водій фури може рухатись як заманеться: зробити гак, змінити маршрут руху, заїхати кудись, розвантажити частину товару. Ми хочемо обладнати кожен автомобіль GPS-замком і визначити маршрут руху вантажного автотранспорту. Сьогодні ж, якщо ми і бачимо, що переміщення фури нелогічне, та вдіяти із цим нічого не можемо. А за допомогою таких простих речей мінімізуємо «схеми» на шляху з кордону до митниці. Така система діє в інших країнах.

«ДС» Будуєте ідеальну митницю? Яка вона, до речі, на вашу думку?

М.П. Я наведу приклад Албанії. Шість років тому вони навіть не знали, що таке зважування контейнерів. Брали якусь певну суму з контейнера — ось і все розмитнення. Але потім вони запросили фахівців, які фактично зробили їм електронну митницю. Там не побачиш митників — все автоматизовано. 100% контейнерів проїжджають через сканер. У приміщенні, де стоїть сканер, розміщені камери для зчитування номерних знаків, камери фіксації номерів контейнерів, радіологічний контроль.

Пакет документів на вантаж, а також вся інша інформація передається у спеціальний відділ, який визначає митну вартість. При цьому, що цікаво, з документів прибирають назву компанії-імпортера. Оцінка проводиться анонімно. Фахівці відділу не знають, чий вантаж оцінюють. Митники не знають, хто проводить оцінку. Таким чином, повністю виключена корупційна складова.

Я навів приклад Албанії для розуміння, що навіть небагаті країни змогли створити електронну smart-митницю, вирішити проблему контрабанди та корупції. Нам не треба щось вигадувати, усі технології відомі. Треба лише мати бажання.

«ДС» На початку квітня президент звернувся до Верховної Ради з вимогою прийняти законопроект про Національне бюро фінансової безпеки як невідкладний. Які перспективи, на вашу думку, у цього законопроекту. Коли запрацює Бюро?

М.П. Давати оцінки тому, наскільки оперативно Верховна Рада зможе проголосувати, дуже складно. Теоретично, новий орган можливо створити впродовж наступних півроку після прийняття відповідного закону.

«ДС» Це дійсно та служба, на створення якої чекає бізнес?

М.П. Так, це дійсно дуже нагальне питання. Оскільки той тиск, який чиниться на бізнес з боку силових підрозділів, які нині виконують непритаманні функції контролю, став великою проблемою. Якщо буде створена єдина структура у вигляді НБФБ, упевнений, що цю проблему вдасться врегулювати. Такої кількості силових органів, які здійснюють контроль, уже не буде.

«ДС» Наприкінці лютого Кабмін за ініціативи ДФС прийняв постанову, яка суттєво обмежила повноваження силових структур щодо ініціювання перевірок бізнесу на митниці. Як змінилася ситуація з того часу?

М.П. Якщо раніше митниця щоденно отримувала до двохсот таких доручень або орієнтувань від різних силових підрозділів, то сьогодні кількість не перевищує 20-25 на тиждень. При цьому кількість виявлених правопорушень не змінилась. Було двісті доручень щоденно, стало5-7, а результатом все одно є близько3-5 правопорушень. Що змінилось? Раніше силові підрозділи мали право давати доручення на огляд і переогляд за наявності зареєстрованих кримінального провадження, оперативно-розшукової та контррозвідувальної справ. Сьогодні за новою постановою уряду це можливо робити лише за наявності кримінального провадження, яке зареєстроване щодо суб’єкта підприємницької діяльності. І ще дуже важливо, що митниця тепер інформує підприємця, хто і на якій підставі ініціював перевірку.

«ДС» Президент неодноразово наголошував на необхідності запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток. МВФ категорично проти, аргументуючи свою позицію можливими втратами бюджету. Яким чином задовольнити і МВФ, і вітчизняний бізнес, який цю новацію повністю підтримав?

М.П. Податок на виведений капітал у нинішніх реаліях є одним із варіантів стимулювання розвитку українського бізнесу. У який спосіб та які компенсатори знайти, щоб перекрити ті втрати, які будуть на перших етапах — це питання, над яким треба працювати в комплексі всім: не тільки ДФС, а й Міністерству фінансів та центральним органам виконавчої влади, задіяним у процесах наповнення дохідної частини державного бюджету. У недалекій перспективі перехід до нового податку абсолютно себе виправдає, оскільки дозволить бізнесу розвиватися, а впродовж 3-5 років, думаю, суттєве збільшення ВВП в Україні компенсує втрати перших етапів.

У нас є лише одна можливість пришвидшити економічне зростання — створювати стимули для виробників. Цього року уряд та парламент запровадили розстрочення зі сплати ПДВ при ввезенні обладнання та основних засобів для виробництва. Ми вже маємо понад два десятки звернень від виробників. П’ятьом підприємства вже надані такі відстрочення зі сплати податку на два роки на загальну суму 383,3 тис. євро та 623,8 тис. дол. США. Цей процес почав динамічно розвиватись, коли на митницях були створені відповідні комісії для прийняття рішень. Далі очікуємо ще більшого пожвавлення з боку бізнесу у цьому питанні.
ПнВК, переконаний, також стимулюватиме бізнес розвиватися, вкладати кошти в розширення, модернізацію, розвиток, а не спонукатиме виводити кошти з України.

«ДС» Чи спрацює цей податок в Україні?

М.П. Те, що має на меті ПнВК, його основна суть якраз і відповідає тим умовам, які нині склалися в Україні: необхідність збільшити власне виробництво, підтримка політики протекціонізму, створення нових робочих місць і модернізація всіх основних засобів.
Наші підприємства, на жаль, не завжди є конкурентоспроможними через застаріле обладнання. Тому на даному етапі я не бачу нічого мудрішого, ніж стимулювати виробників, власників бізнесу вкладати кошти в розвиток національної економіки.

«ДС» Чому європейський бізнес, який працює в Україні, виступив проти запровадження цього податку?

М.П. У переважній більшості проти ПнВК виступає бізнес з іноземними інвестиціями, який виводить зароблені в Україні кошти у вигляді сплати прибутків за межі країни. У нього є побоювання, що нібито з’явиться додаткове податкове навантаження на прибутки. Але ж ми пропонуємо компенсатор — ті кошти, які залишатимуться в Україні задля розвитку, узагалі не обкладатимуться податками. Розвивайте виробництво і за рахунок цього заробляйте більше. Тому можна поставити зустрічне запитання: проти ПнВК лише ті, хто не зовсім планує розвивати свій бізнес в Україні?

«ДС» Не секрет, що великий бізнес ховає прибутки в офшорах. Як змусити олігархів платити податки в Україні?

М.П. Сьогодні ми можемо контролювати вивід капіталу в будь-які офшорні зони лише за допомогою законодавства про трансфертне ціноутворення (ТЦУ). Суб’єкти господарювання, які здійснюють такі операції, повинні подавати відповідний звіт про контрольовані операції. Це дає ДФС можливість контролювати суми виведеного капіталу, відстежувати пов’язаність осіб. Наприклад, наші фахівці порівнюють ціни, за якими експортується товар, із ринковими цінами на аналогічну продукцію. Механізм запрацював із вересня 2013 року. Але донедавна у ДФС навіть спеціалістів відповідних не було, які могли би проводити перевірки щодо трансфертного ціноутворення. Ми сформували відповідний підрозділ, провели навчання співробітників у європейських країнах. Те, що ми реально запровадили цей контроль, має і велику превентивну функцію. Великий бізнес розуміє, що ці операції контрольовані, тому багато хто відмовляється від схем.

«ДС» У випадку запровадження ПнВК відпаде необхідність контролю за ТЦУ?

М.П. Ні. Це речі, які треба розподіляти. При запровадженні ПнВК ми стимулюємо розвиток виробництва, оскільки кошти, які будуть вкладатися, не оподатковуються. При ТЦУ ми не дозволяємо виводити кошти без сплати відповідних платежів. Плюс ТЦУ дає можливість відстежувати, у який спосіб це робиться.

«ДС» Із 23 березня ДФС знову запустила в автоматичному режимі нову версію системи блокування реєстрації ризикових податкових накладних. Чи є вже результат?

М.П. Цього року ДФС отримала відповідні повноваження, і нам нарешті вдалося створити систему критеріїв, які блокують схемні податкові кредити, не створюючи перешкод легальному бізнесу, який чесно сплачує податки. Впродовж останніх тижнів я особливих нарікань від бізнесу на СМКОР не чув. За моєю інформацією, всі суб’єкти, які намагаються маніпулювати «схемно-податковим кредитом», залишаються заблокованими і не можуть пройти через нову СМКОР. Для легального бізнесу, насамперед середнього, нова система загроз не несе. І навіть у випадку помилкового спрацювання системи, а таких випадків не треба виключати, ми створили дуже ефективний механізм оскарження. Раніше всі скарги подавалися на рівень центрального апарату, що значно ускладнювало процедурні моменти. Сьогодні ж скарги розглядаються у регіональних територіальних підрозділах. Якщо скарга не розглянута у певний термін — накладна автоматично розблоковується і реєструється.

Усі ці механізми ми неодноразово проговорювали з представниками бізнес-асоціацій, експертами. На мій погляд, спільними знайшли компроміс, якій задовольняє і державу, і бізнес.

Наведу останню статистику. За три тижні роботи нового механізму СМКОР оброблено понад 11 млн. податкових накладних, із яких система зупинила 18 тис. документів. Це лише 0,16% загальної кількості податкових накладних.

«ДС» У соціальних мережах намагаються поширювати чутки, що нібито за січень-лютий, поки СМКОР не діяла, «схемники» дуже добре попрацювали…

М.П. Відповідно до змін до Податкового кодексу, ДФС повинна була зареєструвати всі податкові накладні, які були заблоковані, починаючи з 1 липня до 1 грудня 2017 року. У результаті ми маємо і реєстрацію так званого «схемного кредиту». Я особисто неодноразово попереджав про цей ризик. Звісно, це не означає, що ми безсилі та не реагуємо на ризики. Щодо платників, які викликали у нас підозри, проводяться планові та позапланові перевірки, а податкова міліція зареєструвала низку проваджень. Але ж «наздоганяти» завжди важче, ніж спрацьовувати на випередження.

Оцінити обсяг «схемного кредиту», який був вкинутий, досить важко. Визначити, чи це «схемний» податковий кредит, чи ні, можливо лише після його опрацювання. Не можна взяти всі підприємства, щодо яким виникли підозри, зсумувати обсяг їхніх податкових накладних і таким чином визначити масштаб «схем». Це відверта маніпуляція.
Сьогодні класичних «податкових ям» у природі вже не існує. Чим була «податкова яма»? Це коли директор, засновник і бухгалтер — одна особа, підприємство фактично не має податкового навантаження, зареєстроване за адресою, за якою ще з півсотні юридичних осіб, заробітна плата на рівні мінімальної. Тобто, була низка критеріїв, які вказували, що підприємство створено саме з цією метою.

Сьогодні ділки, які займаються цими процесами, використовують інші механізми. Вони працюють з діючими підприємствами з реального сектору економіки, для яких «мінімізація» — це якась додаткова можливість заробити. Наприклад, на підприємстві працює 400-500 найманих працівників, у них 1,5 млрд. грн. обороту, але ми бачимо, що десь у 10% своєї діяльності вони з великою ймовірністю використовують «схемний кредит». Але це ще треба довести. Розділити, що підприємство придбало для власних цілей, а що — для податкового «схемного кредиту», можливо лише під час проведення перевірки. В будь-якому разі, із 23 березня, коли відбувся перезапуск СМКОР, проблема «схемних кредитів» практично вирішена. Сподіваюсь, межа неповернення у цьому питанні вже пройдена.

«ДС» Чи можливо домовитись із членами комісій ДФС про розблокування фіктивних накладних?

М.П. Ми створили таку систему, щоб домовлятися зі співробітниками ДФС не мало сенсу. Діє декілька рівнів контролю. Нові критерії розробляє центральний апарат ДФС, а рішення про блокування у більшості випадків приймаються автоматично. Тобто, одна людина на ці процеси зараз впливати не може. Окрім того, ніхто не скасовував права включення платників до так званого «пост-аудиту» і відповідно — їхньої перевірки.

«ДС» Завершився перший квартал. Із якими результатами закінчила його ДФС? Чи задоволені ви, бо минулого року динаміка наповнення казни була дійсно вражаюча?

М.П. У першому кварталі 2018 року перерахували до загального фонду бюджету 201 млрд грн. Це на понад 16 млрд грн більше, ніж торік.
Якщо говорити окремо про податковий блок, то загальна динаміка, порівняно з першим кварталом 2017 року, плюс 7%, по митниці -12%. Я позитивно дивлюсь на ситуацію, тож наші завдання щодо наповнення державної скарбниці будуть виконані.

«ДС» Що заважає зростати ще динамічніше?

М.П. Ми зараз дуже швидко зростаємо за рахунок детінізації. Митниці впродовж 2017 року і першого кварталу 2018-го вдалося суттєво збільшити розміри надходжень, зокрема, за рахунок виведення «на світло» різноманітних тіньових схем. Насамперед, це боротьба з контрабандними потоками. Ми переводимо ці процеси в легальне митне оформлення, від чого бачимо суттєве збільшення платежів.

Але так буде не завжди. Для того, щоб постійно зростали обсяги сплати податків, потрібно відповідне зростання економіки. Необхідно покращувати інвестиційний клімат, створювати стимули для розширення виробництва та появи робочих місць. Це збільшить базу оподаткування.

«ДС» Ви планували за перший квартал суттєво знизити борги перед бізнесом за переплату податку на прибуток. Чи вдалось це зробити?

М.П. Так, ми вже знизили борги з 16 млрд грн. до 13,3 млрд грн. Вважаю, що це дуже вражаючий результат, адже за весь 2017-й ми повернули приблизно 2,3 млрд грн. Ви повинні розуміти, що в бюджеті на ці витрати кошти не закладені. Ми повертаємо борги за рахунок збільшення обсягу надходжень. Ми надаємо цьому процесу великого значення, бо повернення боргів — це відновлення довіри між державою та бізнесом. А довіра — це одна з складових інвестиційного клімату. Тому мене, відверто кажучи, дуже здивував коментар для одного авторитетного видання західного експерта, який вважає, що українська податкова живе за старими правилами. В експерта, вочевидь, застаріла інформація. Ми повністю відмовились від практики сплати податків «наперед», коли податкова фактично ставила бізнесу план, скільки треба заплатити. Ми ж навпаки — повертаємо бізнесу борги. У цьому дуже легко переконатись — гляньте на цифри.

«ДС» Із цього року діють нові митні правила й уже не можна пільгово завозити в Україну товарів на 500 євро без розмитнення. Чи вбило це «схемний» бізнес, яким займались мешканці прикордонних територій, так звані «човники» чи «піджаки»?

М.П. Пільга діє, але за певних умов, тому зловживати стало набагато важче. І ми бачимо зростання обсягів легальних поставок, наприклад, побутової техніки. Бюджет від цього виграв. Практика, коли фуру перед кордоном розвантажували, фактично в руках переносили імпортний товар через пункт пропуску без розмитнення, а потім знову завантажували, відійшла у минуле.

«ДС» Залишилося менше року до введення в дію норми щодо обмеження кількості поштових пересилань, які людина має право отримувати без сплати податків. Запровадження цієї норми депутати відтермінували, щоби ДФС та поштові оператори створили спільну базу даних. На якій стадії цей процес?

М.П. З цього приводу я провів уже декілька нарад. Наразі ДФС розробляє відповідний програмний продукт, за допомогою якого ми зможемо контролювати поставки через поштові та експрес-відправлення. Ми також будемо змінювати механізм отримання поштових відправлень. Сьогодні в одному упакуванні може бути тисяча одиниць товару, який нібито приходить сотні різним людям. А фактично весь товар отримує одна фірма-імпортер. Її представник приходить у відділення з дорученнями від ста людей й бере товар без сплати податків.

Поштовому оператору не принципово, хто отримує відправлення. Які до нього питання? Схема досить масштабна. Навіть масштабніша, ніж «піджаки». Ціна питання на кілька мільярдів. І цю схему ми будемо ламати.

«ДС» Які ще залишилися схеми?

М.П. «Піджаків» немає. Автомобілі на іноземній реєстрації — рішення в процесі. Контроль за поштовими пересиланнями — з 1 січня 2019 року. Контрабанду — припиняємо, а після встановлення скануючих систем на пунктах пропуску ці процеси взагалі стануть практично неможливими.

«ДС» Назвіть Топ-5 змін, якими пишаєтесь.

М.П. Електронне відшкодування ПДВ. Суттєве збільшення платежів. Відкритість і контакт із бізнесом. Запровадження електронних систем і сервісів. Детінізація на митниці.

«ДС» Яке найслабше місце у податковій службі та взагалі у податковій системі?

М.П. Перше — це кадрова політика, підбір кадрів. У нас абсолютно втрачений інститут резерву кадрів. Сьогодні знайти людей на заміщення вакантних посад можливо лише за допомогою конкурсів. Закон про державну службу передбачає проведення цієї процедури протягом трьох місяців. Дійсно дуже складна процедура призначення. І не менш складна процедура звільнення. Нам треба переходити на трудові договори, ставати більш динамічними, мобільними і сучасними у цьому плані.

Друге — це часта зміна законодавства. Я виступаю за мораторій на внесення змін у податкове законодавство хоча б на 3-5 років. У багатьох випадках бізнес не встигає адаптуватися під чергову зміну законодавства. Практично ніхто не має довгострокових стратегій розвитку. Тому нам вкрай необхідна стабілізація податкового законодавства. Але треба його удосконалити та застабілізувати.

«ДС» Вас доволі часто називають людиною Володимира Гройсмана. Які у вас стосунки, що вас об’єднує?

М.П. У нас справді є спільне бажання проводити зміни в країні. Ми розуміємо, куди рухаємося, якими повинні бути подальші кроки. Є бачення перспективи, є набір моральних принципів, яких дотримуємось. Я доволі часто маю власну думку, до якої дослухається прем’єр-міністр. Я дуже ціную те, що рішення приймаються виключно в діалозі з пошуком максимально правильного рішення. Немає такого, що прем’єр нав`язує якесь рішення, якщо ми доводимо, що існує більш ефективний шлях вирішення проблеми. Це дійсно команда гра, і це мене надихає.

Віталий Дяченко, «ДС»