Из истории империи “Вовы-Морды”. Мудь, Артюхов, Писный (ЧАСТЬ 2)

0
69

(Продолжение)

Серед підприємств та фізичних осіб, що займаються цим видом діяльності та співпрацюють з Р.Мудьом відомі: ТОВ “ЗАХІДМЕТІНВЕСТ”, ЄДРПОУ 35495088, яворівські підприємці – брати на ім’я Ігор та Руслан (їх база розташована біля заводу “Сніжка”; збирають 5 тон кольорового металу на місяць – вивозиться на Тернопіль мікроавтобусом Мерседес Спрінтер, чорний метал – 150 тон здають на фірму “Днестр”), рівненська фірма колишнього начальника УКР області Ігоря Запорожченка (контракт з Мудьом підтримує прийомний син Запорожченка – Дмитро, м.т. 050-828-75-75), бізнесмен м. Городок на прізвище Гериш, луцький бізнесмен Анатолій Мартенюк. Окремою темою заробітку Р.Мудя є дольова участь у бізнесі власника Львівської тютюнової фабрики Григорія Петровича Козловського (м.т. 097-349-95-36, 097-444-77-77). За наявними даними, стосунки з Г.Козловським склались на початку 2000 років, коли той займався приватизацією “львівської табачки” та привласнив одну з ліній виробництва, котру вивіз з фабрики та запустив як додатковий – “чорний” вид заробітку. За інформацією джерел, Мудь неодноразово затримував фури Козловського, а потім отримавши на нього значний компромат примусив ввести свою людину (колишній працівник спецпідрозділу “Альфа” УСБУ Львівської області Сенишин Андрій Романович, м.т. 067-312-05-78. За оперативною інформацією, був причетний до розбійних нападів на фури та мікроавтобуси, якими транспортувались вартісна побутова техніка – плазмові телевізори, та мобільні телефони коштовних брендів типа “Верту” у період 2000 – 2003 років) в склад засновників “Гранд отелю” (на даний час Р.Мудь фактично є співвласником цього закладу, питання про приватизацію готелю Козловський та Мудь вирішували в міськраді через Адріана Гутника), крім того частина акцій, за інформацією джерел, оформлена на дружину Мудя. З 2006 року стосунки Мудя та Козловського стають дуже тісними. Впродовж 2006-2008 років, ТОВ «Мегаєвробуд», ЄДРПОУ 32484094 (співзасновник Г.Козловський) ввозило через митницю устаткування для оновлення “лівої” лінії для випуску цигарок.

За наявними даними, Р.Мудь вклав в це 400 тисяч доларів США. Розквіт цигаркової теми настав для Козловського та Мудя у 2011 році, коли на Львівську митницю було призначено Пудрика Дениса Валерійовича (м.т. 067-627-86-20). Тоді (2005-2006 рр.) Мудь вирішував питання із закриттям митних документів для вантажів кримінального авторитета Львівщини Мочарського на прізвисько “Монах” (за тодішньою схемою, “Монах” нібито вивозив до Російської Федерації побутову та оргтехніку, яка в дійсності реалізовувалась на території України, а Пудрик лише робив відмітки на митниці про вивіз товару за кордон). Відразу після призначення Д.Пудрика, останній щоденно почав зустрічатись вранці (з 8 до 9 години ранку) в ресторані готелю “Жорж” (готель “Жорж” також є власністю Мудя та Козловського. Готель не міг бути проданий, оскільки становить історичну цінність. З метою вирішення цього питання Р.Мудь підібрав подібну ситуацію з викупом іншого готельного закладу, що являвся історичною цінністю, і почав цим фактом шантажувати представників міськради, в результат чого отримали готель у власність. Директором готелю є коханка Козловського, а начальником охорони призначений колишній працівник УКП Мансуров) з Г.Козловським та Р.Мудьом. Періодично участь в цих ділових зустрічах приймав заступник начальника УСБУ області – начальник ГУ “К” Бахмацький Василь Іванович, м.т. 067-321-76-15 (переведений на початку вересня 2012 року на аналогічну посаду до Херсонської області; на початку 2013 року перейшов на роботу до Львівської ОДА).

В.Бахмацький вирішував питання пов’язані із діями працівників УСБУ із документування незаконної діяльності з виготовлення та продажу цигарок. У “цигарковій темі” Г.Козловського суттєву роль відіграють довірена особа директора львівської тютюнової фабрики Олександр Свищов (прізвисько “Сєдой”, колишній учасник організованого злочинного угруповання, м.т. 067-314-38-40) та кум Козловського Квурт Володимир Леонідович (м.т. 050-315-12-55), котрі підтримують також зв’язки з Р.Мудьом. Тісний зв’язок з Р.Мудьом підтримує швагро (чоловік сестри Г.Козловського), колишній працівник УДСБЕЗ, потім УБОЗ Львівщини (працював разом з В.Телицею та Р.Галазом), а зараз начальник служби безпеки Львівської тютюнової фабрики Калінічук Борис Анатолійович (м.т. 097-248-63-28). Система розповсюдження цигарок з підприємства Г.Козловського побудована на колишніх членах одного із злочинних угруповань, які збираються у Львові, по вул. Чигиринська (приміщення кафе-ресторану “Чигирин”). З керівником цієї групи — Шлапак Георгій, прізвиська “Жора”, “Ушастий” (вмер у січні 2013 року від серцевого нападу, неофіційний власник вказаного розважального закладу “Чигирин” та мережі кафе у м. Львів. Раніше Жора активно співпрацював з колишнім начальником УКП Львівщини С.Піддубним щодо контрабандного переправлення на територію України оргтехніки, аудіо-, відеотехніки, а також кави. Реалізація контрабанди відбувалась через харківський ринок “Барабашово”. В Жовківському районі мали цех із розливу спиртних напоїв, прикриття якого здійснював С.Піддубний та працівники УСБУ області. Уважався наближеною особою кримінального авторитета Львівщини П.Гюбнера на прізвисько «Хохол») підтримує зв’язок Олександр Свищов, а Жора в свою чергу має у підпорядкуванні найбільш крупного ділера контрафактних цигарок Борщевського Всеволода Миколайовича, 12.12.1979 р.н., (прізвисько “Сева”, у серпні 2012 р. користувався мобільним терміналом з № 098-312-44-49), зареєстрований: м. Львів, вул. Лінкольна, 45, кв. 136, паспорт громадянина України серії КА №036419, виданий 23.01.1996 Шевченківським РВ м. Львів, закордонний паспорт серії АМ №601388, виданий 12.11.1998, через котрого організовано розповсюдження цигарок дрібними партіями.

У період 2010-2012 років проходить максимальна активізація нелегального тютюнового бізнесу на Львівщині. Власні підпільні цеха на той час мають колишній начальник Західної регіональної митниці Т.Козак, начальник ГУМВС України в Львівській області Б.Щур, начальник УДСБЕЗ області Р.Галаз, а також Г.Козловський та Р.Мудь. Крім того, активно розвивається тема випуску цигарок “Джин Лин” у третю зміну на Львівській тютюновій фабриці, на які замість акцизної марки наклеюється марка “дюті фрі”, після чого цигарки вказаної марки транспортуються до Закарпаття, звідки переправляються на Словаччину, Угорщину, а останнім часом Італію. Схему контрабандного потоку вибудовував особисто Мудь, використовуючи свої зв’язки серед працівників міліції Закарпаття, а саме працівника УБОЗ Олега Коноваленка (прізвисько “Психолог”, увільнений із займаної посади у вересні 2012 року). Також, за неперевіреною інформацією, для транспортування цигарок на Словаччину використовувались два підземні ходи під кордоном, виявлені влітку 2012 року. Необхідно відмітити, що з серпня 2012 року переправлення цигарок “Джин Лин” за кордон через Закарпаття майже не здійснюється (крім того наявна інформація, що Г.Козловський почав виводити свої активи у Польщу). За оперативною інформацією, сам Р.Мудь має власну лінію по випуску контрафактних цигарок, розташовану у с. Угнів Сокальського району (30 км від Рава-Руської). Допомогу Р.Мудю надає мер с. Угнів Михайло Мороз (збирався змінити прізвище у зв’язку із затриманням його у Польщі при оборудках з контрафактною горілкою та цигарками, за іншою інформацією – був затриманий правоохоронцями Польщі за операції з наркотиками – амфетамін та екстазі). Після виявлення в м.Ковелі працівниками УСБУ в Львівській області нелегального цеху з виготовлення цигарок, що належить Б.Щуру, активність Г.Козловського дещо вщухла. Проте, за отриманою інформацією в районі м. Дубно Р.Мудь організував склад перевантаження контрафактних цигарок та часто почав з’являтись там особисто або відправляє Романа Мельничука.

Водночас, на Західній Україні запущені чутки про прикриття вказаного бізнесу працівниками УБОЗ УМВС України в Тернопільській області та особисто начальником цього підрозділу полковником міліції Полковниковим Григорієм Васильовичем (такі інсинуації можуть бути пов’язані невдоволенням Р.Мудя Г.Полковниковим, котрий відмовився у 2010 році здійснювати тиск на власника фірми “Поділля-тютюн” Андрія Ярему, який вийшов на той час зі сфери інтересів Р.Мудя). Добре володіючи специфікою документування нелегального цигаркового бізнесу Р.Мудь на даний час створив конспіративну систему доставки товару до замовника, що виглядає наступним чином: по інтернету здійснюється пошук водія; за телефоном дають інформацію водієві про готель, де знаходяться документи на автотранспорт, зарплата, ключі від машини, сімка оператора мобільного зв’язку для екстреного зв’язку на якій записано один номер, адрес куди потрібно доставити вантаж; документи на вантаж відсутні або не відповідають реальному змісту фури (в іншому випадку робляться документи під оренду фірми-перевізника і відразу ж робиться пломба на вантажі відповідного перевізника); після виїзду вантажівки з місця відстою, без відома водія, до неї додається машина супроводження в якій знаходяться діючі працівники УДСБЕЗ ГУМВС в Львівській області або колишні працівники УОС цієї ж області (Ю.Кархут, О.Корнілов).

Відомою операцією Р.Мудя по зароблянню коштів є затримання в Яворівському районі (пройшла через митний пост “Краківець”) фури з вантажем контрабандною парфумерією на суму 1,2 млн. доларів США. Вказаний вантаж належав Гродзієцькому Роману Євгеновичу, прізвисько “Грузин” (працює з партнерами Ростислав Карапінка та Ханес), і він намагався заробити окремо від своїх компаньйонів. Після затримання “Грузин” намагався вирішити питання з Р.Мудьом, сплативши 100 тисяч доларів США, однак той відпустив вантаж тільки після отримання 300 тисяч доларів США. За наявними даними, Р.Мудь підтримує зв’язки з компаньйоном “Грузина” Ростиславом Карапінкою. У 2012 році Р.Мудь організував підкидання 400 доларів США нібито як хабар лісничому одного з лісових господарств Львівщини на прізвище Тиховський (син вказаної особи працює в УОС ГУМВС України в Львівській області). Після підкидання коштів Тиховського-старшого затримали працівники ДСБЕЗ Львівської області. Р.Мудь за закриття питання та не порушення кримінальної справи отримав 10 тисяч доларів США. Наприкінці 2012 року (листопад-грудень) Р.Мудь та довірена особа колишнього начальника МРЕВ УДАІ ГУМВС України в Львівській області В.Клепача Василь Гусєв на прізвисько “Гусь” (при підтримці самого Клепача та його тестя) організували схему по ввезенню на територію України не розмитненого автотранспорту. За вказаною схемою, автомобілі типу напіввантажні пікапи (“Фольксваген Кедді”, “Сітроен Берлінго” і т.п.) ввозились на Україну через Рава-Руський митний пост у вантажних відсіках “каміонів” (фура з кузовом та вантажною частиною, що не роз’єднуються) та причіпах до них.

У грудні 2012 року переправляли одну машину на тиждень, впродовж січня та початку лютого 2013 року обсяг зріс до 5-6 автомашин на тиждень. Забезпечував проходження митниці кум Мудя – начальник УДСБЕЗ ГУМВС України в Львівській області Р.Галаз, безпосередніми організаторами виступали Мудь та Гусєв, Клепач та його тесть надавали територію колишньої бази (власність тестя Клепача) в м. Жовква по вул. Ярослава Мудрого (під естакадою) для розвантаження ”каміонів”. У березні 2013 року, Р.Мудь надав інформацію стосовно своїх конкурентів по продовольчій контрабанді (ПП “Леоград-сервіс”, Карапінка, Гродзієвський – спеціалізація продукти харчування – м’ясо, фрукти) працівникам центрального апарату податкової міліції та ДДСБЕЗ МВС України, котрі знаходились в області на відпрацюванні. Завдяки Р.Мудю працівниками правоохоронних органів затримали контрабандний вантаж на митниці (нібито ввозився для “Родинної ковбаски”) та провели виїмку документів, що не відповідали реально ввезеному товару (Р.Мудь надав “точкову” наводку на вантаж), після чого було порушено кримінальну справу. Вирішення цієї справи коштувало власникам “Леоград-сервіс” до 1 млн. доларів США. Р.Галазом та Р.Мудьом організовано наприкінці весни, разом з працівниками УСБУ в Львівській області, проект щодо контрабанди контрафактних цигарок до Польщі. Вказаний проект розроблений Р.Галазом, Р.Мудьом та І.Бокало, за підтримки та забезпечення заступника начальника УСБУ в Львівській області – начальника Головного відділу КБОЗ Феделеша Михайла Михайловича.

Так, підлеглий М.Феделеша – Роман Лужецький повністю контролює працівників прикордонної служби Львівської області та за їх допомоги організував канал переправлення цигарок через так звану “зеленку” (поза межами митних постів) поряд з митними постами “Рава-Руська” та “Шегині”. Таким чином, за розподілом функцій – Р.Галаз та Р.Мудь забезпечують виробництво та поставку цигарок до кордону, М.Феделеш та Р.Лужецький – переправлення через кордон, Р.Мудь та І.Бокало – підбір покупців на польському боці. За отриманою інформацією, за ніч поставка складає до 2 тисяч коробів цигарок. З літа 2013 року Р.Мудь активно втрутився в процеси із перерозподілу ринку нелегальних врізок в трубопровід в Львівській області. За наявними даними, з початку 2013 року, члени угруповання “Морди” намагаються взяти цей бізнес під себе – так в липні 2013 року ними побитий відомий львівський сутенер Руслан Козярський, котрий також мав долю у врізках. Р.Мудь в свою чергу, за вказівкою “Морди” здійснює заходи щодо виявлення врізок контрагентів з їх подальшим документуванням та передачею під контроль членам ОЗУ “Морди”. Для цього ним використовуються можливості бригади Кархута, котрі виїжджають завчасно на можливі місця врізок з метою їх виявлення. Р.Мудь створив з діючих та колишніх працівників міліції та СБУ власну службу безпеки. З ним активно співпрацює начальник відділу УОТЗ ГУМВС України у Львівській області Орест Галаз (брат начальника УДСБЕЗ), котрий надає йому матеріали трафіків, а також періодично, під “ліві” завдання, забезпечує проведення ОТЗ №6.

Також Р.Мудь сплачує 1 тисячу доларів США на місяць начальнику відділу УОТЗ УСБУ в Львівській області на ім’я Костянтин, котрий забезпечує йому доступ до матеріалів, отриманих у результаті зняття інформації з каналів телефонного зв’язку (вказаний контакт отриманий Р.Мудьом завдяки колишньому заступнику начальника УСБУ – начальника відділу “К” Василя Бахмацького, через якого Мудь вирішував питання, що виникали з працівниками СБУ). З весни 2011 року Р.Мудь починає залучати начальника УОС Ю.Кархута до виконання власних завдань. В подальшому, вивчивши скрутне матеріальне становище Кархута – відсутність власного житла, він на початку осені придбав для нього квартиру №47 по вул. Кульпарківській, 128, де за його кошти було виконано ремонт. Фактично з літа 2011 року Р.Мудь використовує Ю.Кархута як керівника групи супроводження контрабандних вантажів, а також для спостереження за особами, які представляють інтерес для нього або Б.Щура. За декілька місяців до звільнення Ю.Кархута почали часто спостерігати на службовому автомобілі “Шкода Октавія”, червоного кольору, у районі с. Давидів, де розташований склад контрактних цигарок, який через підставних осіб належить Р.Мудю. Ю.Кархут після звільнення до цієї роботи підтягнув колишнього працівника УОС – Корнілова Олега Олександровича, 19.06.1971 р.н., проживає: м. Львів, вул. Симоненка, 20, кв. 30, м.т.: 067-773-75-59. Прикриття протиправної діяльності та зловживань Р.Мудя здійснює його кум – начальник УДСБЕЗ ГУМВС України в Львівській області Р.Галаз (м.т. 067-671-25-30). Виступаючи в 2010-2011 роках як “гаманець” тодішнього начальника ГУМВС України в Львівській області Щура Богдана Володимировича, став його довіреною особою. Після переходу на Волинь Щур розглядав питання про призначення Р.Мудя начальником ВВБ області. Тісні стосунки Мудь підтримує з працівником ДДСБЕЗ МВС України – начальником відділу із документування хабарництва Демидюком Сергієм Васильовичем (м.т. 067-291-28-81). Зароблені кошти Р.Мудь вклав у придбання наступної нерухомості: 1. м. Львів, вул. Підголоско, 15, 3 під’їзд, 3 поверх – квартира наліво (3 кімнати). 2. м. Львів, вул. Коновальця, 11-В або 17, 2 поверх, 3 кімнати. Вказана квартира здавалась в найом директорові автобусного заводу “ЛАЗ”. 3. м. Львів, вул. Глибока, 1 поверх, 2 або 3 кімнатна квартира. Нерухомість реєструвалась на дружину, своїх та дружининих батьків. За оперативними даними, ще близько 15 квартир зареєстровані Р.Мудьом на підставних осіб. За отриманими даними, Р.Мудь викупав поверхові площадки для подальшого використання у різноманітних цілях (конспіративні квартири, хабарі для зацікавлених осіб). На Сихівському районі викупив для дружини дитячий садок, котрий працює як приватний дошкільний заклад. Дружина особисто приїжджає вранці на Фольксвагені Туарезі для відкриття закладу.

Наприкінці літа-початку осені 2012 року більшість ділових зустрічей Р.Мудь проводив у районі вулиці Саксаганського в кафе “Бровар”, що є місцем зустрічей працівників обласної прокуратури. Неодноразово в цьому місці помічали працівницю Управління оперативної служби ГУМВС України у Львівській області Нестеренко Ксенію Валеріївну (працює на вільнонайманій посаді), котра тривалий час співпрацює з Б.Щуром, Р.Мудьом, В.Дідухом з питань збору та передачі конфіденційної інформації вищевказаним особам. У вересні-жовтні 2012 року до Львівської області приїжджав представник (полковник) центрального апарату СБУ, котрий розшукував Р.Мудя.

За його словами, Р.Мудь заволодів шахрайським шляхом більше 3 млн. доларами США (2 млн. доларів США відомого червоноградського перевізника – контрабандиста Павла Волкова, 800 тисяч доларів США – колишньому митнику Івану Бокалу за метал). Довірена особа В.Дідуха В.Бобир, котрого охороняють два особисті охоронці, звернувся по посилення охорони та вимагає 4 особистих охоронців. За оперативною інформацією, у жовтні 2012 року у Р.Мудя виникли суттєві проблеми по цигарковому бізнесу. Ряд виїздів за кордон впродовж 2012 року на мікроавтобусах пов’язують з тим, що Мудь особисто почав перевозити “чорну” готівку. Наприкінці весни 2013 року Р.Галаз став проводити всі свої ділові зустрічі у ресторані розважального центру “Аквапарк”, що належить депутату міської ради від ВО “Свобода” Адріану Гутнику, відомий серед львівського криміналітету під прізвиськом “Кепка”. У вказаному закладі Р.Галаз постійно зустрічається з функціонерами ВО “Свобода” (А.Гутник, голова Львівської обласної ради П.Колодій), а також їх бізнес-партнерами з партії “УДАР” П.Адамиком та Я.Гінкою. На більшості зустрічей також присутній кум та довірена особа Р.Галаза – Р.Мудь. Крім підтримання зв’язків з представниками “Свободи” та “УДАРу” Галаз та Мудь періодично зустрічаються з Ярославом Дубневичем. Як правило зустрічі відбуваються у приміщенні готелю “Гранд-отель”, що офіційно належить бізнес-партнеру Мудя Г.Козловському та безпосередньо самому Р.Мудю (через підставну особу – колишнього працівника УСБУ А.Сенишина). В “Гранд-отелі” проводяться зустрічі та застілля після полювань Дубневича, на які він постійно виїжджає в Золочівське лісництво (за останній рік двічі), с. Пятачани Стрийського району та смт. Лопатин Радехівського району. У викупі готелів “Гранд-отель” та “Жорж” власникові Вінниківської тютюнової фабрики Г.Козловському сприяв “свободівець” А.Гутник, фактично представляючи його інтереси перед мером А.Садовим.

«ОРД»

(1 часть тут)

2016-09-30 09:49 1120

Ваш комментарий

Please enter your name here
Please enter your comment!