«Епоха бідності» на тернопільській митниці

2
182

Нові обличчя у владі конче потребують гучних викриттів і таких же гучних процесів. Адже декларований кінець епохи бідності тісно пов’язаний із дзеркально протилежним процесом – тотальною корупцією на усіх щаблях. Саме жорстке припинення корупції в органах влади і управління, а також знищення тісно переплетених щупалець корупційного спрута – запорука того, що у нового президента таки щось вийде. Далі тільки факти. Висновки і правові оцінки – за читачами і, відповідно, компетентними органами.

Отож – тернопільська митниця! Митниця, яка, попри відсутність кордону з іноземними країнами, відсутність портів і вантажних авіасполучень у Тернополі, дуже круто «прикурює» від оформлення «сірого імпорту», а точніше – від відсутності та ігнорування будь-яких «білих» мит і належних відрахувань до бюджету. Як казав скандальний тележурналіст Саша Дубинський – «вони просто пиздять наші бабки».

Тепер по суті. Фактично одразу після перемоги «Революції гідності» і вступу в силу дії Закону України «Про очищення влади» здавалося, що старі схеми на тернопільській митниці ДФС кануть в лету разом із біглими очільниками і міцними господарниками. У 2015 році під дію закону потрапив керівник на той час тернопільської митниці Марцинюк Володимир Петрович. Це зараз він гордо називає себе публічним національним діячем і вказує в анкетах причину звільнення – «звільнився/склав повноваження». Мабуть від хорошого життя.

Під дію закону В.Марцинюк потрапив, але перед звільненням встиг призначити на своє місце регентом по нагляду за збудованими схемами Антонович Оксану Валентинівну. Історія доволі банальна – сподіваючись на швидке поновлення на посаді начальника митниці, Марцинюк призначив Оксану Антонович виключно для контролю за процесами і збереження існуючих схем. Ну, щоб не розвалилось без нагляду. Як було з’ясовано, з вересня 2015 по травень 2017 О.Антонович перебувала на посаді виконуючого обов’язки керівника тернопільської митниці ДФС, а усі питання роботи митниці щоденно узгоджувались саме з В.Марцинюком, оскільки сірий кардинал запевняв оточення, що от-от суд прийме рішення на його користь і поновить на посаді. Врешті-решт, 11 травня 2017 року Антонович було призначено безпосереднім начальником Тернопільської митниці ДФС.

Саме під «паралельним» керівництвом Марцинюка, за час виконання обов’язків Оксаною Антонович, на тернопільській митниці ДФС на митному пості «Тернопіль — центральний» була налагоджена і працювала схема «сірий імпорт» з митного оформлення товарів – побутової хімії, квітів і живих рослин. Це одна з багатьох впроваджених схем, однак детальніше саме про неї.

У схемі безпосередньо залучені два СГД – ТОВ «Грандеза» (імпорт квітів та живих рослин) і ТОВ «Амарилліс» (імпорт квітів та живих рослин). Саме через ці «мічурінські» фірми реалізовувались схеми з фіктивного оформлення та ввозу на територію області товарів, розмитнення яких відбувалося з грубими порушеннями. Основними шляхами обходу митних правил були наступні: декларування недостовірних (суттєво занижених) числових значень щодо митної вартості, асортименту та кількості (ваги) товарів, що призвело до зниження митних платежів до бюджету; фальшування класифікації товару при митному оформленні з умисними грубими порушеннями класифікаторів ввізних мит, оформлення за нульовими ставками ввізного мита товарів, які явно не підпадають під визначення пільгових або таких, що не оподатковуються; заниження митної вартості товарів та, де нульова ставка не працює, заміна «вигідних» кодів УКТ ЗЕД; зловживання при застосуванні митного режиму «реекспорт». Таких «здобутків» під керівництвом Марцинюка та його ставлениці Антонович на тернопільській митниці – сотні, а то й тисячі.

Далі – деталі. Відповідальним за проведення митних формальностей по вказаних суб’єктах ЗЕД (задіяні у описаних схемах сірого імпорту) виступає начальник ВМО №1 митного поста «Тернопіль-центральний» тернопільської митниці ДФС Миколюк Олег Нестерович.

Саме Миколюк, за погодженням із Оксаною Антонович, через використання напрацьованих сірих схем із заниження митних платежів та оцінки вартості імпортованих товарів, виводить на користь керівництва регіональної митниці від 15 до 20 відсотків від суми заниження митних платежів. За отриманою інформацією, тільки по згаданій вище фірмі «Грандеза» за 2018 рік занижено митних платежів на суму понад 40 млн. гривень. Не складно порахувати, що 20% від цієї суми – 8 мільйонів гривень «відкату» Антонович і компанії.

Окрім цього, у липні 2018 року за ч.3 ст.212 кримінального кодексу України правоохоронними органами уже розпочато кримінальне провадження за фактом ухилення від сплати податків (у т.ч. – митних платежів) в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Грандеза» і «Амарилліс».

Однак, тут одна маленька, але дуже значуща поправка – усі ці злочини відбувались за безпосередньої участі Марцинюка, Антонович та інших посадових осіб тернопільської митниці ДФС.

Попри наведені приклади, є ще один момент – усі протиправні дії (митний контроль і митне оформлення) керівники тернопільської митниці проводили у вихідні та святкові дні. Заниження вартості імпортованих товарів проводилось шляхом надання до митного органу і погодження працівниками митниці недостовірних документів, які містили неправдиві відомості по товару та відправнику, що додатково призвело до ухилення від сплати податків на суму майже 5 мільйонів гривень. Послуги по фіктивному декларуванню товарів у кожному випадку надавало підприємство «Віта-Еванс» через агента з митного оформлення Джуглу Володимира Івановича.

З усього цього «супового набору» порушень, очевидними є факти злісних зловживань під час митного оформлення посадовими особами тернопільської митниці ДФС, митного посту «Тернопіль — центральний» та причетних юридичних і фізичних осіб.

Занижена митна вартість товарів, фіктивні документи, підставні фірми-прокладки, налагоджені «сірі» митні схеми, суттєве заниження митних платежів до державного бюджету – це далеко не повний перелік усіх здобутків тернопільських митників. Остаточні висновки нехай роблять слідчі і суди, бажано — не місцеві.

А новій владі, яка буде призначена скоро в області, залишається два варіанти: або підтримати благі наміри нового президента і «каленим» залізом випалити усі ці корупційні схеми, хоча б на рівні області, або ж «сісти» на старі потоки в угоду собі і оточенню. Час покаже, суд розкаже. Далі буде. Віримо в кінець епохи бідності і корупції… Поки що.

Роман Василик, для ”ОРД