Другу кулю він відчув через вісім діб?!

0
79

Фактично заголовок ілюструє всю справу, сфабриковану на Черкащині. Якщо вірити слідству, то ситуація виглядала так. Було два приятелі, що посварилися через гроші. Під час сварки вони побилися і один спробував вбити іншого. Того, що вчиняв замах, схопили в той же день, коли він блукав лісом із карабіном жертви (!) в своїй машині.

Все просто. Папери офіційні, переконаний – написані та надруковані з максимальним дотриманням КПК. Але є проблема, точніше п’ять – це п’ять вилученх куль у справі. Одну витягли з голови жертви за шість годин після замаху. За офіційною версією, хірург віддав її потерпілому, а той — слідчому. Ну, може і таке буває. Другу потерпілий відчув у спині за ВІСІМ ДІБ ПІСЛЯ ЗАМАХУ. Ще три знайшли просто в кімнаті де сталася бійка. Власне, мою увагу привернула історія другої кулі, і ось чому.

Люди носять багато чого чужорідного в своєму тілі. У мене в руці, наприклад, уламок ще з 1993 року. У когось автоматні кулі. Але немає відомих випадків, щоб людина носила в своєму тілі кулю револьвера системи Наган. З гвинтівочними, пістолетними, автоматними – історій повно. Навіть випадок із 40 мм гранатою радянського підствольника є, і є відео, як ту гранату з тіла виймають. А з Наганом – жодної «життєрадісної» історії. І це при тому, що Наган активно використовується з кінця ХІХ століття. Просто його набій створено таким чином, щоб людина, отримавши кулю будь-куди, якщо не померла одразу, то стала небоєздатною та неходячою протягом доби.

І наче швидкість цієї кулі невисока – 272 м/с (у ТТ – 420 м/с), і вага не найбільша – 7,2 гр. (куля Люгера 8 гр.). Але з ТТшними і люгерівськими живуть, а наганівську обов’язково діставати з тіла треба. Інакше – помреш.

Простіше кажучи, отримавши кулю в спину, за добу потерпілий би вже не ходив, хіба що під себе. Але спишемо і це на мою особисту, приватну думку.

А тепер тільки факти

Людина, якщо у неї з голови за кілька годин після поранення дістали кулю, оглядалася хірургом до операції та після. І не одним. А після операції її оглядають ще й кожен день. Це логічно. Кожен, хто хоча б раз був у лікарні, знає, що у медиків є така дурна звичка – спину оглядати. У тебе ножове в груди чи голова розбита, а вони, якщо ти на ногах: «Зніміть сорочку, поверніться спиною, я вас послухаю…».

Отже, маємо: людина приходить (її привозять) до лікарні з вогнепальним голови і розбитим обличчям. Людина притомна. Питання просте, як двері: чи будуть лікарі оглядати решту частин тіла? Відповідь очевидна. Тоді питання друге: чи можуть вони не помітити вогнепальне поранення спини?! В цьому випадку – ми не знаємо. Але припустимо, що в шоковому стані людина не розуміла, що з нею. Поки умовили оперуватися, поки «загрузили» знеболюючим…

Далі була операція. Потім потерпілий приходив до тями. Але тоді питання третє: людина після операції на голові (кулю вилучали) понад тиждень знаходиться в лікарні під контролем медиків чи ні? Відповідь – «так», і це без варіантів. Шок у неї пройшов, голову зашили. А у спині лишилася куля. Чи почнеться запалення рани?.. І що?.. Не помітили?..

За висновками слідства — не помітили. А за вісім діб прийшов цей «термінатор» знову і каже: «у мене спина болить». Медики спину оглянули і побачили ще одне вогнепальне поранення. І дістали ще одну кулю. І кулі ці були відстріляні з одного револьверу. І револьвер цей був Наганом. І тим самим, з якого за вісім діб до того потерпілому прострелили голову. Все було просто і прозоро, як туманний ранок. Так і записали все на підозрюваного. Папір казенний, він, як туалетний, – все стерпить, бо і не таке на собі бачив.

А на логічне запитання підозрюваного, як це він міг ще раз стріляти, коли в СІЗО був? – йому було наказано заткнутися. Постріл записали на той же день, коли була бійка, – щоб не порушувати звітність. Під це (не бачив, але переконаний) взяли покази у кількох затурканих сільських медиків, які нічого чітко не пам’ятають, бо напередодні свято було. Хрестили когось чи заміж видавали – не принципово.

І що цікаво – самого револьверу Наган ніхто в очі не бачив.

Дві картини

Одна – це колективна творчість потерпілого Олександра Кравченка з поліцейським слідством. Інша – авторська, підозрюваного Юрія Новицького.

Колективна, окрім вище викладеного, включає в себе історію про те, як підозрюваний Новицький заборгував жертві. У підозрюваного така сама історія, але боржник у нього Кравченко, тобто – потерпілий. Обидві сторони спираються на виписки з банку, де брали кошти, щоб підтримати кредитом боржника, тоді ще свого товариша.

Цифра заявлена однакова – це десь триста тисяч шляхетної американської «зелені». Питання: хто бреше?

Якщо людина потребує кредиту, то у неї якісь фінансові проблеми. На розвиток бізнесу не вистачає, чи інші кредитори, як то кажуть, притисли до стіни. Єдина інформація про якісь кредитні потреби Новицького – це заява його опонента. Із Кравченком історія цікавіша – він документовано заборгував понад мільйон доларів приватній китайській конторі. І програв вже кілька судів. Ось дані з реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/Review/33663156.

Із китайцями він не розрахувався за добрива. Проте не вгадав із тими, кого кидав на товар. Хто-небудь на Черкащині чув про «тріади»? Думаю, ні. Але щось мені підказує, що тепер почуєте не раз. А поки – про контору, якій потерпілий винен понад мільйон доларів. Вона настільки поважна, що на Далекому Сході РФ, де вона теж працює, без її дозволу місцеві навіть не дихають.

Звідси запитання: скільки насправді йому позичили китайці? Вони, якщо комусь цікаво, часто не все оформлюють юридично. Є ще одне запитання: а китайці єдині, кому заборгував Олександр Кравченко? І скільки він взагалі заборгував своїм кредиторам?

А головне: наскільки відповідає дійсності інформація слідства, що потерпілий, маючи тільки офіційний борг у понад мільйон доларів, арештоване майно та рахунки, брав (!) у банку кошти, для позичити Юрію Новицькому? Як на мене – сумнівна картина, але слідчим з судом нічого – проканало.

Далі йде мисливський карабін, що був знайдений у машині Новицького. Він належить Кравченку. Думаю, слідство натякає, що Новицький продовжив полювання за потерпілим. Але у мене запитання: де був ствол перед тим, як опинитися в машині підозрюваного? Мав бути в сейфі.

І якщо Новицький мав Наган, нащо він витрачав час на пошуки карабіну, набоїв і тягнув це все до своєї машини?.

Родичі-слідчі

Цікаво, а слідчі документи у справі, постанови там різні, запити, з прізвищем Запорожць є? Він – начальник місцевого слідства. І ще – хто б міг подумати? – він кум Олександра Кравченка. Звідки знаю? То стара історія була, ще міліцейська. І вже тоді кумом Запорожцем, як тим бабайкою, Олександр Кравченко лякав оточуючих. Якщо є – це цікаво. Це ж не корупція, правда? І не злочинна змова? Це просто куми, або просто друзі.

Проте родич не може брати учать у справі, інакше як свідок чи потерпілий! Це за законом!

До речі! А звідки сам Новицький? А він не місцевий, він з Києва. Не поталанило йому. Бо на таких як він, на думку містечкових «правоохоронців», Закони України не поширюються. Тому і сидить півроку у Черкаському СІЗО. А це, за Законом Надії Савченко, дорівнює року в ув’язненні.

Я чому про можливі зв’язки потерпілого із поліцією згадав? Тому що не можна протягнути два поранення, отримані з різницею у понад тиждень, як такі, що отримані в один день. Без участі поліції таке не пройде, ані через експертизу, ані через слідство.

Що ж там було

Можливість хірургічного розміщення кулі у ранах я відкидаю. Не те, щоб такого не могло бути в принципі. Відомий випадок косметичної реконструкції шраму від складної порожнинної операції. І зробили це в Києві арештованому підполковнику УБОЗу Ігорю Гончарову. Повірте, така «косметика» коштує дорожче, ніж операція на серці. Щоправда, від отруєння його, як небезпечного свідка, це не врятувало. Але це не той випадок – просто коштів на таке у Кравченка не вистачить.

Швидше за все було два «розбори» протягом тижня. Причому один розпочався (чи продовжився) для Кравченка вже зі стріляниною – одразу після бійки з Новицьким. А за кілька діб другим пострілом йому нагадали, що із грошима треба поспішати. І там у нього, схоже, такі кредитори, проти яких до кума (друга?) в поліцію не попрешся. Тому і вирішив Олександр Кравченко всі свої пригоди записати на Юрія Новицького. Просто нема йому де більше коштів взяти, окрім як разом із друзями-поліцейськими розорити одного з менш небезпечних кредиторів.

Як доказ, що саме так і відбувається, можу навести два факти. Перша історія трапилася до арешту Новицького. Кравченко, в якості погашення боргу перед Новицьким, переоформив на його дружину свої склади. Чому так? Дуже просто. Склади він втрачав – це майно китайці знайшли, і вони його забирали. Тому він їх скинув, як погашення боргу. Але китайці анулювали церез суд цю угоду і наклали арешт на майно

Що цікаво, одразу (!) після цієї історії сталася бійка.

Друга історія трапилася вже після арешту Новицького. Кравченко за допомогою поліції (без них таке неможливо) переоформив вантажівки, що належали Новицькому, на себе. І зробив це, наголошую (!) вже після його арешту. Цікаво, що ці вантажні машини, ніде окрім місцевого МРЕО, як його майно не проходять – вони для інших кредиторів юридично недосяжні.

Про перспективи Юрія Новицького.

Їх прогнозувати важко. Це сфабрикована справа про замах на вбивство, де прокуратура підтримала обвинувачення. Це кримінальна справа, де в долі, як фінансово, так і юридично, поліція… Де суд вже кілька разів подовжував термін арешту. Де в якості потерпілого – місцевий «царьок-феодал», що ніколи не знав меж дозволеного.

Об’єктивно, на місцевому рівні у Новицького шансів небагато. А справа розглядається за місцем події.

Юрій КОЛЕСНИКОВ, «ОРД»

2016-04-18 11:42 1485

Ваш комментарий

Please enter your name here
Please enter your comment!