Дмитро Корчинський, поет, засновник «УНА-УНСО» та батальону «Свята Марія» про те, як нам реорганізувати митницю

0
57

Дмитро Корчинський знає Одесу не теоретично. Давній комрад Едуарда Гурвіца, він створив ще в 90-ті роки в Одесі ядро націоналістів, завдяки яким минулого року місто не стало центром сепаратизму.

Як Ви оцінюєте нинішню ситуацію в Одесі, зокрема, постійну зміну керівників митниці?

— Ну, керівників митниці треба змінювати якомога частіше, для того, щоб не давати їм можливість укорінитися. Раз на два-три місяці, безумовно, потрібно робити таку зміну.

Хто, на Ваш погляд, наразі насправді керує Одеською митницею?

— Після цієї заміни не зовсім зрозуміло, хто там керує. До цього керував очільник митного комітету, чи як він там називається, безумовно, через своїх людей. Там сильно ускладнилася ситуація у зв`язку з приходом Саакашвілі і всіма цими жахіттями, що він їх там лякав. Справді стало йти менше товару і все таке інше. Тепер, я думаю, що бардаку буде ще більше. Напевно, одесити, може, будуть менше мати грошей з «контрабасу», але, скажімо, більше розваг коло буде спостерігати за всім цим, за цією дівчинкою (Юлією Марушевською, — ред.), за всіма тими дурницями, які вона наробить.

До речі, як Ви ставитесь до призначення Юлії Марушевської на посаду начальника Одеської митниці?

— Я думаю, що складність цього процесу сильно перебільшують. Там і дресирована мавпа могла би впоратися з цим ділом, якби, скажімо так, не робили завідомо дурниць. Але, мабуть, ця симпатична дівчина, швидше за все, не зможе утриматися від того, щоб не робити дурниць. І тому я ж кажу, розваг у одеситів, а, може, і у всієї країни, буде доволі багато.

Який би Ви запропонували варіант реформування митниці й податкової служби?

— Якщо вимагається коротка відповідь, то — ЛІКВІДУВАТИ. От була б найкраща реформа.

Або ж, якщо не ліквідовувати, то, дійсно, віддати їх в концесію якимось тямущим людям, європейцям. Ну, скажімо, це як у суді, касацію треба було б віддати англійському правосуддю, наприклад. В принципі, можна провести такий закон, там би це довелося б оплатити, але невеликі гроші. І якби судова касація була у британців, то сюди б не боялися вкладати. Адже право власності в країні практично не існує, у нас будь-яка власність в людей може бути відібрана.

Так само і митницю ми маємо і податкову службу. От, наприклад, один зі знаменитих людей — Корнякт у 16 столітті отримав монополію на збирання податків на Галичині. І результатом цього ми маємо вежу Корнякта у Львові, Руський квартал, Руську церкву. Він був спонсором Львівського ставропігійного братства. Таким чином він дуже сильно вплинув на історію України.

Тобто треба віддавати збирання податків у концесію такого роду людям. Корнякт був іноземець, він критянин, власне кажучи, грек. Ну, грекам небезпечно віддавати стягування податків, але яким-небудь, більш «притомним» іноземцям, мабуть, можна було б їх віддавати. Ну, оподаткування — це явно не наше, це протирічить українській констенції. І нам би було б легше боротися проти податків, якби очолювали іноземці. Скажімо так, цим би ми повернулися до звичного стану української душі. Власне кажучи, вся історія України 16-17-18 століть – це боротьба проти іноземців, які намагалися стягувати податки.

Ольга Костіна ГЕНПЛАН

2015-10-22 17:59 1473

Ваш комментарий

Please enter your name here
Please enter your comment!