Держприкордонслужба України має військовий компонент і ми продовжимо його нарощувати, — Цигикал

Голова Держприкордонслужби України Петро Цигикал в інтерв’ю Інформаційному агентству 112.ua розповів про те, що таке інтелектуальний захист кордону, які пріоритети у прикордонників на сьогодні і про те, що ДПСУ не рід військ, а самодостатній правоохоронний орган.

— Розкажіть про біометричний контроль і перші результати його введення.

— Система біометричного контролю успішно працює у всіх авіаційних і міжнародних пунктах пропуску на кордоні з ЄС. Обов’язкову фіксацію біометричних даних використовують згідно із списком, затвердженим РНБО. У цей список входить 70 країн, в тому числі і Росія.

На сьогодні біометрією скористалися 136 тис. осіб, з них 96 тис. – росіяни. З Росії до нас люди їдуть в основному по комерційних справах і до родичів. У російській пресі багато було сказано про те, що ми хочемо обмежити права і свободи громадян РФ. Але до законослухняних громадян у нас немає ніяких питань, просто проводиться фіксація їх даних. Таку систему мають багато країн. Насамперед це ідентифікація і верифікація осіб, які перетинають кордон, що, в свою чергу, зменшує ризики і підвищує нашу прикордонну безпеку. В тому числі, щодо потрапляння на нашу територію терористів, зокрема агентури РФ, які можуть проходити кордон за іншими документами. Тому росіян це так налякало. Згадаймо, хоча б, затримання і на Кучургані полковника ФСБ Валерія Гратова. Він прямував за чужим паспортним документом і готувався зайняти високу посаду в Придністров’ї.

— Чи очікуєте досі провокацій з боку Росії через введення біометричного контролю?

— Як Росія взагалі відповідає на всі питання? Спочатку вони кажуть, що цього не може бути (як їх президент говорив про Крим, потім говорив), потім риторика змінюється – з’явилися якісь «свідомі люди», які «приїхали допомагати», і тільки потім визнає свою присутність. Так само і на кордоні у нас: спочатку кажуть, що немає світла і пункт пропуску не працює, потім виявляється, що там працює якийсь підрозділ з Москви, який проводить посилену перевірку щодо наших українських громадян. Або створюють штучні перешкоди для переміщення вантажів знову-таки громадян України. У тому числі створюють проблеми для переміщення транзитних вантажів в/з ЄС. Таким чином вони хочуть сформувати негативну думку в європейському середовищі про нас, ніби ми не можемо забезпечити порядок на кордоні.

— Чи посилено охорону на кордоні з РФ, який контролюється?

— У нас 409 км неконтрольованого кордону з Росією, решта – 1 300-км ділянки, що контролюється до стику кордону з Білоруссю. Держприкордонслужба посилено охороняє кордон з 2014 року. І кожен день люди несуть службу вже зовсім по-іншому: зі зброєю. А це вже зовсім інші розрахунки сил і засобів, нарощування зусиль і військової компоненти, зокрема створення прикордонних комендатур швидкого реагування, бойових прикордонних застав, у тому числі і артилерійських і мінометних. ДПСУ це все-таки правоохоронний орган, але спеціального призначення.

Якщо говорити про посилення, то на сьогодні — це насамперед підвищення щільності системи охорони кордону. Раніше у нас підрозділ, відділ прикордонної служби, що складається з 200-250 осіб персоналу, обслуговував дільницю на 100 км. Людей достатньо, але було складно з однієї точки патрулювати 100 км. Сьогодні ми створюємо відділення прикордонного контролю, які штатно входять у цей відділ, але вже ближче до кордону. Створюємо невеликі, мобільні містечка. Таким чином, ми можемо зосередити наші сили і вже патрулювати ділянку до 20 км: 10 в одну й іншу сторону. Плюс на цих ділянках на кожні 10 км доцільно (що ми і будемо робити) встановлювати спостережні вежі. Обладнати їх відеосистемами, приладами нічного бачення і, можливо, телевізійними системами, які будуть відстежувати та надавати інформацію до підрозділу, а відповідна група реагування буде виїжджати на затримання.

— Проект «Стіна» на якому етапі розвитку?

— На сьогодні ступінь реалізації цього проекту відповідає отриманому фінансуванню. Ми побудували інженерні споруди і бойові модулі. У Харківській області система майже закінчена, але залишається велика частина Луганської, Сумської, Чернігівської областей. На жаль, політизація цього проекту істотно впливає на темпи реалізації. Але ми розуміємо, що це питання національної безпеки, тому закінчити його треба за будь-яких умов.

Сьогодні ми бачимо загрози на кордоні з Росією, знаємо, на яких дільницях більше можливостей для переміщення контрабанди, нелегальних мігрантів, і не чекаємо, коли будуть виділені додаткові гроші. Ми своїми силами, в загальній системі інженерно-технічного укріплення кордону оперативно його облаштовуємо. Ми не будуємо щось грандіозне, ні: копаємо рови, ставимо огорожу з колючого дроту і в подальшому ця система тільки доповнить споруди в рамках масштабного проекту інтелектуального кордону.

При масованому збройному, не дай Бог, вторгненні ми розуміємо, що ні в одній країні немає таких споруд, які могли б від цього захистити. У кого краща, у когось гірша система, але вона не панацея від широкомасштабного наступу. Тому все-таки основне завдання – це інтелектуальна охорона кордону. Це відстеження обстановки, створення системи отримання інформації, рух людей, транспортних засобів, недопущення переміщення розвідувально-диверсійних груп, товарів, вантажів, нелегальних мігрантів. Тобто грамотне поєднання технічних можливостей і людського потенціалу. Технічні засоби, пов’язані в єдиний комплекс, управляються з центру і дають можливість відстежувати обстановку дистанційно, в режимі реального часу, розпізнавати загрози та ідентифікувати цілі, а також керувати силами реагування. Основний пріоритет на сьогодні – східний кордон.

— Що ще планується зробити для посилення охорони кордонів?

— Ми розвиваємо інститут дільничних інспекторів. Це офіцери, які обслуговують один або два населених пункти, прилеглих до кордону. У такого дільничного чітко визначені межі відповідальності, він постійно працює з людьми на попередження порушень. Як правило, кордон порушують місцеві жителі з побутовою метою. Дільничний працює для профілактики таких фактів. Він повинен повністю володіти обстановкою на дільниці. Як дільничний поліцейський, так і наш. Але у прикордонного дільничного  мета — розслідувати не крадіжку курки або викрадення велосипеда. Його робота спрямована на збереження системи охорони державного кордону. Це — додаткові сили, які використовуються для більш надійної охорони державного кордону.

Крім того, ми сьогодні збільшили штат і підвищили ефективність оперативно-розшукових підрозділів. Раніше оперативно-розшукові підрозділи були у складі прикордонних загонів, підпорядковувалися начальнику органу охорони державного кордону — командиру загону. Це створювало певні корупційні ризики, тому ми вивели зі штату загону оперативно-розшуковий блок і зробили їх окремим підрозділом, щоб отримувати завчасну інформацію і зробити роботу підрозділів більш ефективною.

У нас в функціоналі — весь комплекс правоохоронної діяльності, за винятком слідства. На жаль, ми не можемо достукатися до Верховної Ради. Є депутати, які нас підтримують, але я не можу зрушити з місця цю проблему. Я вважаю, що це величезна проблема: маючи підготовлений апарат оперативного складу, маючи достатньо співробітників внутрішньої безпеки, маючи управління розвідки, управління контррозвідки, маючи управління боротьби з тероризмом, ми не маємо слідства. На жаль, в Європі ми єдина країна, в якій прикордонне відомство не має слідства. Єдина! І неважливо, у складі Міністерства внутрішніх справ прикордонна служба, або окремо.

Якщо зачепити ефективність діяльності наших оперативно-розшукових підрозділів, то вона, безсумнівно, на дуже високому рівні. Понад 70% затримань у нас відбувається за оперативними даними і при безпосередній участі оперативно-розшукових підрозділів. За минулий рік тільки сигарет ми затримали на суму понад 20 млн доларів. Це затримання і великої кількості наркотиків, проведення міжнародних операцій – таких знакових, як ми провели наприкінці минулого року з іспанцями на їх території. Знайшли там фабрику по виробництву цигарок, де були задіяні українці. Про неї ми отримали інформацію завдяки оперативній роботі. І буквально три тижні тому ми виявили другу таку фабрику у Польщі. Проводили цю операцію спільно з правоохоронцями з Польщі та Молдови. Були задіяні УБОЗ Молдови, поліція і прикордонники Польщі і наші офіцери. Це не перша і не остання операція.

У 2016 р. можна згадати веронські картини, які були вкрадені в Італії, 17 картин. І в порту Роттердама 150 кг кокаїну, це теж наша розробка. Зараз надали інформацію молдаванам, і вони затримали близько 84 кг кокаїну. Це теж наша інформація. Це попередження замаху на вбивство одного з лідерів Молдови. Це теж наша розробка, ми були присутні на тій території, працювали спільно з УБОЗом, але замовлення було злочинцям з України. Це теж ми попередили.

Якщо брати загальну роботу, то кожен день когось затримуємо на кордоні, щодня це рутинна робота. Думаю, що наші підрозділи справляються.

— Люди охоче йдуть служити в ДПСУ?

— Не буду обманювати, проблеми з комплектуванням є. Але, як не дивно, на західному кордоні. Люди хочуть більшу зарплату. Багато налаштовані поїхати попрацювати в Польщу чи Німеччину, ніж послужити державі. Я маю на увазі молодь. Але є і багато патріотів. Сьогодні у нас є така програма, як «Нове обличчя кордону», ми підбираємо людей безпосередньо для роботи в пунктах пропуску. І відбір дуже серйозний: конкурс у середньому 1:5. Ми не знижуємо планку, адже потрібно знати і юриспруденцію, і іноземні мови, і міжнародне право. Своя специфіка роботи.

— Наскільки ймовірно найближчим часом криміналізувати контрабанду і нелегальний перетин кордону?

— Сьогодні порушення кордону зведено до адміністративного порушення. А колись за це була кримінальна відповідальність, і я вважаю, її треба повернути в будь-якому випадку. Країна в стані війни, в Росії це кримінальна відповідальність, у нас – адміністративна на одному спільному кордоні. Те ж саме і з економічними злочинами.

Ми постійно працюємо з комітетами Верховної Ради, щоб довести, що це дійсно необхідно. Нам вже вдалося домогтися посилення відповідальності за порушення кордону, підвищили штрафи. В якійсь мірі це, можливо, виправить ситуацію, але я вважаю, що повністю викорінити порушення це не допоможе.

У 2012 році була декриміналізована ст. 331 («Незаконний перетин кордону»). Санкція була від 3 до 7 років і декриміналізована частина ст. 201 (це економічні злочини). Я вважаю, що підакцизна група товарів повинна бути все-таки під кримінальною відповідальністю.

З практики: європейці в якійсь мірі нас згадують «не злим, тихим словом», коли до них прориваються контрабандисти, провозять, наприклад, сигарети. Адже це підрив їхньої економіки. Частково нам вдалося припинити хаос на кордоні, ми наростили зусилля, створили резерви і постійно збиваємо корупційну складову: затримуємо як своїх людей, так і контрабандистів. Але люди в тих регіонах практично за рахунок контрабанди і живуть. І потрібна більш ефективна політика держави. У свою чергу місцеві жителі повинні розуміти, що є інші статті доходів і можна заробляти на безпеці.

Щодо криміналізації нас підтримує і президент, і генпрокурор, і багато народних депутатів. Хочеться, щоб наші свідомі патріоти-депутати все-таки прислухалися до проблем. І в тому числі, як я вже говорив, щодо слідства.

— Яка ситуація на кордоні з ЄС?

— Україна сьогодні не є потенційним постачальником нелегальних мігрантів. Європейці не бачать в нас загрози, до нас є певна ступінь довіри. Ми з європейськими колегами проводимо спільні операції, спільні патрулювання, спільний контроль в пунктах пропуску.

Спільне патрулювання введено на кордоні з усіма країнами ЄС, з якими межує Україна. Проблемних питань щодо організації служби немає. З 7 грудня 2017 року розпочато спільне патрулювання центрального сегмента українсько-молдовського кордону з території України.

Спільні патрулі дають можливість збільшити щільність охорони, поліпшити взаємодію і оперативно реагувати на правопорушення. В минулому році було виставлено понад 2,5 тис. таких патрулів. Крім спільного патрулювання, також активно впроваджується спільний контроль в пунктах пропуску. Така процедура вже діє в 10 пунктах пропуску на кордоні з Польщею і Молдовою.

Раніше про це й мови не було, коли була корупційна складова, коли європейці нам не довіряли. Сьогодні наші колеги бачать, що ми дуже жорстко ставимося в плані корупції до свого персоналу і нікому не даємо розслаблятися. Про нас кажуть, що ми ефективна служба, що ми змінюємося, що ми рухаємося в напрямку побудови спільної європейської безпеки.

Про те, що наші партнери нам довіряють свідчить і те, що тільки в минулому році ми отримали міжнародно-технічної допомоги на суму понад 850 млн грн. Це і автомобільний транспорт, системи відеоспостереження, і тепловізійні комплекси, і спеціальна техніка та інше обладнання для більш ефективної охорони державного кордону. Для європейців важливо, щоб ми тримали східний кордон, не пропускали звідти нелегалів. Тоді вони, відповідно, не підуть далі.

Якщо брати сигаретну тематику, то останні затримання говорять про те, що з Росії в Сербію намагаються переправити цигарки у великих обсягах. Знову йде спроба дискредитації нашого відомства, що ми пропустили, і контрабандисти поїхали в Європу. Європейці ж не бачать, звідки і як ці сигарети потрапляють до нас. У нас хороша школа кримінального аналізу — більше 15 років. Зараз ми вже навчаємо фахівців з Нацполіції в нашій академії.

— Тобто засоби боротьби з злочинами є, повноважень не вистачає?

— Ми не рід військ. Багато хто не розуміють того, що ми, по суті, самодостатня організація. У нас є морська охорона, своя авіація, управління розвідки, контррозвідки, управління по боротьбі з тероризмом, прикордонний контроль, прикордонна служба, своя медицина і так далі. Ми самодостатні у своїй структурі, ми проводимо весь комплекс оперативно-розшукових, спеціальних завдань з протидії порушенням, з нарощування зусиль на кордоні і зміцнення прикордонної безпеки не тільки безпосередньо на лінії кордону, але ще на стадії формування злочинів. Наші оперативні підрозділи працюють по всій території країни. Наприклад, переміщення наркотиків. Ми можемо працювати в Києві, Полтаві, Вінниці – там, де формується злочин.

Крім того, у нас є військовий компонент і ми продовжимо його нарощувати. Ми створили на сході країни Донецько-Луганське регіональне управління. Там тільки штатні підрозділи. Туди пішли служити ті, хто добровільно виявив таке бажання – від начальника регіонального управління до контрактника.

А повноважень дійсно не вистачає. Взяти наприклад, затримання групи нелегальних мігрантів у Карпатах: щоб внести інформацію про злочин, потрібно спуститися з гори, проїхати 150 км, а у нас лише три години. Це фактично неможливо. Що повинен зробити прикордонний наряд? Оформити адмінпорушення і відпустити, тому що найближчий підрозділ Нацполіції знаходиться в районі, а потрібно ще отримати доручення від слідчого, і багато іншої бюрократичної тяганини.

У минулому році за квартал про порушення на кордоні до інших правоохоронних органів було направлено близько 200 повідомлень. З них 8 дійшли до суду, і тільки трьох злочинців притягнули до кримінальної відповідальності. Коли витрачаються сили та кошти величезного прикордонного апарату, іноді це займає до півроку і більше, а в кінці – тільки три переконливих рішення!

У слідчого дуже величезна кількість справ, він веде і крадіжки, і вбивства, і побиття. І він буде дивитися, за що з нього в першу чергу запитають по важливості, що потрібно довести до суду, а це нелегальна міграція, десь група пройшла, для них це не в пріоритеті, і папку з цією справою кладуть в самий низ. Він не знає, не розуміє, наскільки це важливо. Якщо наш оперативний працівник веде слідство, він всі проблеми, всю суть питання, все оточення, з яким потрібно працювати, знає.

— Яка ситуація в районі АТО?

— Підрозділи Держприкордонслужби продовжують виконувати завдання у складі об’єднаних сил. Варто відзначити, що зниження напруги в регіоні не відбувається. Продовжують обстріли позицій, в тому числі і прикордонників. У минулому році було зафіксовано 50 таких фактів.

З початку війни зниклими безвісти вважаються 5 прикордонників. На жаль, ми не можемо стверджувати, живі вони чи ні, але до того моменту, поки не буде чіткого розуміння, надія жива і ми будемо вважати їх безвісти зниклими. На сьогодні у нас 70 загиблих, 429 поранених.

В ДПСУ на сьогодні 19 тис. військовослужбовців, які пройшли службу в районі АТО. Щодо фінансового забезпечення ми йдемо на рівні з ЗСУ та НГУ.

Якщо згадати 2014 рік, то наш військовослужбовець отримував десь близько від 900 до 1,2 тис. грн. Це рядовий склад. Коли почалася війна, прикордонник на ці гроші повинен був якось виживати. Тоді ми направляли людей по ротації, люди почали писати рапорти і йти. Сьогодні ми практично припинили ротацію. Ми говоримо: якщо ти тут призвався, доброволець, – будь ласка. І у нас немає проблем зі сходом. Є люди, які хочуть служити. Відповідно, вони мотивовані, і це скорочує ризики, його туди ніхто не заганяє, від сім’ї ніхто не відриває.

За матеріалами Державної прикордонної служби України