Анатолій Макаренко: Повз митницю йде близько 30% грошей

    566
    100

    7e237b2083c052f7a1bc184e0603f9ca_XL

    Екс-голова митної служби України Анатолій Макаренко в інтерв’ю програмі “Гордон” на телеканалі “112 Україна” розповів про своє тюремне ув’язнення, про проблеми української митниці, а також про те, що варто зробити, щоб подолати корупцію та контрабанду на кордонах.

    Гордон: В ефірі програма “Гордон”. Сьогодні мій гість – екс-голова митної служби України Анатолій Макаренко.

    Анатолію Вікторовичу, доброго вечора. Ви закінчили Київське вище військово-морське училище і служили на Північному флоті, на атомних ракетних підводних крейсерах. Як вам служилося?

    Макаренко: Напружено, цікаво і пам’ятно на все життя. Напевно, це були кращі роки мого життя.

    – Ви пішли в якому званні, в якій посаді?

    – Я пішов у званні капітана 2 рангу, заступником командира атомного підводного крейсера.

    – Чи були позаштатні ситуації коли-небудь на атомному підводному крейсері?

    – Атомний підводний човен – це атомна електростанція і космодром “Байконур” в одній трубі. Тому, як на кожній атомній станції та космодромі, виникали різні ситуації. Що більше ми перебували в замкнутому просторі на глибині 300-500 м, і, звісно, нештатних ситуацій було багато. Особливо пам’ятною була ситуація буквально перед відходом з військово-морського флоту, коли за один вихід у море підводний човен намагався потонути, згоріти, почав протікати один із контурів ядерного реактора. Я на все життя запам’ятав свій останній вихід у море. Хоча їх було кількадесят.

    – Ви мали загинути?

    – Могли.

    – Човен “Курськ”, який, як відомо, потонув, був схожим на той, на якому ходили ви?

    – Я ходив у море на підводному човні 12 у серії човнів типу “Курськ”. Мій підводний човен – це проект 949А. Таким же проектом був підводний човен “Курськ”, порядковим номером його був 13-й. Я добре знав екіпаж, який загинув на човні, і знаю багато подробиць того, що сталося на “Курську”.

    – А що сталося на “Курську”?

    – Ланцюг подій, несприятливих для екіпажу, прорахунки командування і повна відсутність навичок аварійно-рятувальних операцій у тих служб, які мали цим займатися. Плюс відсутність волі у керівництва країни до негайної взаємодії з норвезькими рятувальниками і рятувальниками з інших країн. Згаяли час, втратили людей.

    – Коли “Курськ” загинув, ви плакали?

    – Так. Там загинуло дуже багато тих хлопців, з якими я починав служити і з якими навчався в центрі. Мій екіпаж формувався за півроку до формування “Курська”. Я міг піти заступник командира цього підводного човна.

    – Ви керували Митною службою України двічі: з 2009 по 2010 рік і з 2014 по 2015 рік. Багато хто з космонавтів розповідали мен